ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 травня 2022 року м. Київ № 640/14692/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Київської митниці Держмитслужби
пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської митниці Держмитслужби та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 01.04.2021 №UA10000/2021/000013/1;
- зобов'язати Київську міську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 надміру сплачених митних платежів на суму 63 150,50 грн., з них 19 734,53 грн. - мито; 43 415,97 - ПДВ;
- судові витрати покласти на відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 01.04.2021 №UA10000/2021/000013/1 є протиправним та таким, що мало своїм наслідком безпідставне збільшення належних ОСОБА_1 митних платежів до сплати.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.03.2021 між АНДРО ХВЕДЕЛИДЗЕ, як представником ОСОБА_1 укладено з ОСОБА_2 договір про передачу права власності на механічний транспортний засіб, а саме: PORSCHE CAYENNE, 2015 року випуску, тип HIGH PASSABILITY, колі чорний, VIN: НОМЕР_1 (далі - договір купівлі-продажу).
Згідно із договору купівлі-продажу ціна наведеного транспортного засобу становить 18 950,00 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №11398/21-56 від 26.03.2021 вартість не розмитненого бувшого у використанні пошкодженого автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, 2015 року випуску, тип HIGH PASSABILITY, колір чорний, VIN: НОМЕР_1 , що ввезений на митну територію України складає 587 876,97 грн. (20 696,50 доларів США).
З метою митного оформлення транспортного засобу представником позивача (митним брокером) подано митну декларацію UA100060/2021/276915, разом із якою надано рахунок-фактуру (інвойс) від 04.03.2021 №1940454, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні) №UA100060/2021/443902 11.03.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.02.2020, договір про надання послуг митного брокера від 05.03.2021, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №400028250322961 від 21.02.2020, інші некласифікаційні документи №19004 від 10.08.2017, автостарт від 15.03.2021, фото т.з., квитанція від 15.03.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.25588-21 від 13.03.2021, паспортний документ НОМЕР_3 від 06.07.2005.
За наслідком розгляду поданих документів митним органом сформовано повідомлення, яким запропоновано позивачу подати додаткові документи.
Надалі, Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 01.04.2021 №UA10000/2021/000013/1, у графі 33 якого вказано про наступні підстави прийняття:
«…за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема згідно наданої фактури від 04.03.2021 № 1940454 вартість імпортованого ТЗ на митну територію України становить 18950 дол. США. Згідно даних акту митного огляду від 11.03.2021 №UА100060/2021/443902 та наданих до митного оформлення фотографій транспортний засіб відновлено після ДТП. Відповідно до даних онлайн ресурсу аукціону пошкоджених автомобілів ринку США Соpart, вартість ТЗ в країні експорту, без врахування доставки до порту (по території США), доставки морським транспортом до Грузії та митної території України, та без вартості ремонтних робіт проведених на території Грузії, становить 18000,00 дол. США (без врахування аукціонних зборів (згідно інформації наявної по лоту №29275970). Декларантом самостійно визначено та заявлено митну вартість товарів за ЕМД від 23.03.2021 №UА100060/2021/275819 за резервним методом визначення митної вартості (ст. 64 Кодексу). Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, декларація митної вартості використовується (далі - ДМВ) митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно частини 8-9 статті 52 Кодексу в декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій ст. 52 Кодексу, є відомостями, необхідними для митних цілей. Під час перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів за вищевказаною ЕМД, встановлено відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості у відповідності до обраного декларантом методу. Згідно п. 2 ст. 64 Кодексу митна вартість визначена з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Враховуючи вищевикладену інформацію, в гр. 8 ДМВ відсутня інформація щодо раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях, а саме номери МД, митне оформлення яких вже завершено, або відомості про документи, що використовувалися для визначення митної вартості, чим порушено вимоги розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Слід зазначити, з наданих до митного оформлення документів товар слідує з Сполучених Штатів Америки, тобто товар слідує, як вантажне відправлення. Відповідно до ч.2 ст.368 Кодексу при визначенні вартості товарів, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетину митного кордону України. Відомості щодо вартості перевезення та страхування відсутні. Витрати понесенні на страхування та перевезення є невід'ємною складовою митної вартості товарів на момент перетину митного кордону України. Відповідно до ч. 2.2 ст. 52 Кодексу декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відомості щодо технічного стану автомобіля не відображено в документах на момент перетину митного кордону та в документах країни відправлення. Відповідно до п.4.1.1. інвойсу (Договору) від 04.03.2021 № 1940454, забезпечується повна оплата вартості оцінюваного ТЗ. Декларантом до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар. Отже, відповідно до ст. 58, 64 Кодексу з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 Кодексу додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Додатково декларантом надано висновок про вартісні характеристики від 26.03.2021 № 11398/21-56, експертом під час проведення експертної оцінки середню вартість ТЗ отримано з даних мережі офіційного довідника ринку США каталогу, за основу обрано транспортний засіб 2015 модельного року, в той час згідно товаросупровідних документів та інформації по він коду імпортований транспортний засіб 2016 модельного року. Отже, експертом невірно обрано основу для розрахунку ринкової вартості транспортного засобу. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Інші документи згідно статті 53 для підтвердження заявленої митної вартості декларантом не надано. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 64 МК України.
Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: МД від 18.01.2021 №UА500060/2021/000299 (Легковий автомобіль, що був у використанні марка PORSCHE, модель CAYENNE, номер кузова (ідентифікаційний) НОМЕР_7, з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, тип двигуна бензиновий, об'єм двигуна - 3598 кубічних сантиметра, номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних, тип кузова універсал, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, колісна формула 4x4, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального користування, календарний рік випуску (виготовлення) - 2015, модельний рік - 2016. Автомобіль має пошкодження: пошкоджено переднє праве крило, передні праві двері, нижнє облицювання передньої правої двері, нижнє облицювання задньої правої двері, задні праві двері, облицювання правого порогу, спрацьовані подушки безпеки: передня права бічна подушка безпеки, задня права бічна подушка безпеки, права подушка безпеки голови, салонне облицювання даху, блок управління подушками безпеки. Країна виробництва: Німеччина, ОЕ) Рівень митної вартості згідно джерела становить 28240,49 дол. США.».
Також митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
У відповідності до частин 1, 2 статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною 1статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Частиною першою статті 337 Митного кодексу України встановлено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини 2, 3 ст. 57 МК України).
Положеннями частини 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до приписів частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
За правилами частин 1-3 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 МК України).
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що Митними кодексом України окреслено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Між тим, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Положеннями частин 4-6 статті 54 МК України регламентовано, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
Аналіз положень частини 3 статті 53, статей 54, 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У той же час, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 12.03.2018 у справі №809/4367/15, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Відповідно до наданих позивачем до митного оформлення товарів документів, відповідач зазначив, що позивачем було надано документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично плачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з цим, митний орган вказує про те, що при застосуванні позивачем резервного методу було використано висновок про вартісні характеристики від 26.03.2021 № 11398/21-56, у якому, серед іншого за основу взято середню вартість ТЗ отриману з даних мережі офіційного довідника ринку США каталогу, за основу обрано транспортний засіб 2015 модельного року, в той час згідно товаросупровідних документів та інформації по він коду імпортований транспортний засіб 2016 модельного року.
Отже, спір фактично в межах спірних правовідносин стосується безпосередньо року випуску транспортного засобу та визначення митної вартості на підставі статті 64 МК України.
В цій частині суд вказує, що наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 затверджено «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України» (далі - Правила)
Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 цих Правил.
Вказаним пунктом передбачено, що визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.
У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 ( z1074-03 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.
Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).
Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.
За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.
Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.
Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).
У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.
Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.
Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.
У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.
При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.
Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідно до змісту наведених норм у разі, якщо неможливо визначити рік виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером, датою виготовлення автомобіля, який був у користуванні та ввозиться на митну територію України є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.
Згідно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.02.2020 № НОМЕР_2 транспортний засіб 2016 року.
Між тим, як слідує із висновку про вартісні характеристики від 26.03.2021 № 11398/21-56 при досліджені було використано свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5 , у той же час таке свідоцтво не було подано до митного органу, як і не було надано до суду.
Окрім цього, суд також вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту оплати товару, згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору-купівлі-продажу.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України чітко регламентовано, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Також суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що позивачем під час митного оформлення застосовано резервний метод.
Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
В даному випадку слід наголосити, що резервний метод застосований позивачем із визначенням митної вартості товару не на базі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а на підставі висновку про вартісні характеристики від 26.03.2021 № 11398/21-56.
Окрім цього, суд зазначає, що з наданих до митного оформлення документів товар слідує з Сполучених Штатів Америки, тобто товар слідує, як вантажне відправлення.
Відповідно до частини 2 статті 368 МК України при визначенні вартості товарів, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетину митного кордону України.
Суд при вирішенні спору по суті враховує, що позивачем не надано до суду відомості щодо вартості перевезення та страхування відсутні. Витрати понесенні на страхування та перевезення є невід'ємною складовою митної вартості товарів на момент перетину митного кордону України. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відомості щодо технічного стану автомобіля не відображено в документах на момент перетину митного кордону та в документах країни відправлення.
У той же час, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: МД від 18.01.2021 №UА500060/2021/000299 (Легковий автомобіль, що був у використанні марка PORSCHE, модель CAYENNE, номер кузова (ідентифікаційний) НОМЕР_7, з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, тип двигуна бензиновий, об'єм двигуна - 3598 кубічних сантиметра, номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних, тип кузова універсал, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, колісна формула 4x4, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального користування, календарний рік випуску (виготовлення) - 2015, модельний рік - 2016. Автомобіль має пошкодження: пошкоджено переднє праве крило, передні праві двері, нижнє облицювання передньої правої двері, нижнє облицювання задньої правої двері, задні праві двері, облицювання правого порогу, спрацьовані подушки безпеки: передня права бічна подушка безпеки, задня права бічна подушка безпеки, права подушка безпеки голови, салонне облицювання даху, блок управління подушками безпеки. Країна виробництва: Німеччина, ОЕ) Рівень митної вартості згідно джерела становить 28240,49 дол. США.
Суд зазначає, що позивач стверджуючи про те, що митним органом застосовано найвищий рівень митної вартості щодо аналогічного товару та відмінність у характеристиці ступеню та важкості пошкодження транспортних засобів, що впливає на ціну товару не надав жодних належних та достатніх доказів на підтвердження власних тверджень.
Суд вкотре наголошує, що позивач застосував резервний метод, який має базуватися на раніше визначених митних вартостях, з урахуванням положень частини 3 статті 64 МК України.
Приймаючи до уваги наведене у своїй сукупності суд вважає вірним висновки митного органу про те, що позивачем подані документи не містять всіх належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до статті 64 МК України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює відсутність підстав для скасування спірного рішення.
Як наслідок відсутні підстави для вирішення позовних вимог щодо зобов'язання Київську міську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 надміру сплачених митних платежів на суму 63 150,50 грн., з них 19 734,53 грн. - мито; 43 415,97 - ПДВ.
Отже, наведене в сукупності зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат понесених на правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Київської митниці Держмитслужби (03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, б. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева