Справа № 524/4122/22
Провадження №2-а/524/95/22
19.08.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни та ДПП НП про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У липні 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначалося, що постановою відповідача - поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни від 15 липня 2022 року, серії ЕАР № 5613010, його (позивача), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він, нібито, цього дня, близько 08 год. 41 хв., керуючи транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кременчуці по вул. Першотравнева, 55, здійснив рух по тротуару, чим порушив п. 11.13 ПДР України.
Вважав постанову протиправною та просив її скасувати, оскільки вона була ухвалена відповідачем з порушенням норм права, суперечить вимогам закону, та не відображала дійсних обставин справи, правопорушення не вчиняв, оскільки він є особою з інвалідністю 2-ої групи і вимушений був під'їхати до магазину «АТБ» за вказаною адресою, до якого відсутній під'їзд для будь-яких транспортних засобів.
Ухвалою судді від 29 липня 2022 року було відкрито провадження у справі, залучено сторін, зокрема відповідачами поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни та ДПП НП, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи та запропоновано відповідачам подати відзиви на позов.
На виконання ухвали судді були надані відповідачами 04 та 08 серпня 2022 року витребувані документи та відзиви на позов, в яких відповідачі вказали про те, що не погоджуються з позовом, оскільки позивач вчинив проступок.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозапис події розгляду справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У п. 1 ч. 1 ст. 19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом достовірно встановлено, що постановою відповідача - поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни від 15 липня 2022 року, серії ЕАР № 5613010, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він, позивач, як зазначено у постанові, цього дня, близько 08 год. 41 хв., керуючи транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кременчуці по вул. Першотравнева, 55, здійснив рух по тротуару, чим порушив п. 11.13 ПДР України.
Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві.
Дана постанова була ухвалена відповідачем-інспектором без дотримання вимог ст. 122, ст. 245, 251, 268, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 11.13 ПДР, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Згідно з п. 26.1 ПДР пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.
У п. 26.3 ПДР визначено, що у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід", якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.
Згідно з п. 15.10 "в" ПДР, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Суд звертає увагу на те, що КАС у складі ВС при розгляді адміністративної справи за № 524/9162/16-а в постанові зазначив висновок, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи (з тотожного предмету спору) зроблені поверхневі та передчасні висновки стосовно здійснення автомобілем позивача руху тротуаром без передбачених у пункті 11.13 ПДР України підстав, а також без надання належного дослідження, опису й оцінки всіх доказів, які б могли підтвердити їх, а саме доводам позивача про рух на автомобілі тротуаром виключно у межах вимог п. 15.10 "в" ПДР, тобто для здійснення заїзду, а потім і виїзду, на місце стоянки.
При цьому суд, перевіряючи доводи позивача ОСОБА_1 зазначає наступне.
Так, здійсненню стоянки легкового автомобіля у межах вимог п. 15.10 "в" ПДР, а саме на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри, передує рух, пов'язаний із заїздом на таке місце, а після її закінчення - рух, пов'язаний із виїздом автомобіля з такого місця стоянки.
Враховуючи вказане вище, рух автомобіля тротуаром, під керуванням позивача пов'язаний із заїздом/виїздом на місце стоянки у межах вимог п. 15.10 "в" ПДР, не може містити склад порушення п. 11.13 ПДР.
У спірних правовідносинах, порушення правил стоянки автомобіля не може бути кваліфіковано за п. 11.13 ПДР.
Крім того, відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд при розгляді даної справи також враховує, що відповідачі не надали суду належні і допустимі, безспірні та достовірні докази на підтвердження правомірності та законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, дотримання порядку (процедури) розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема щодо встановлення всіх істотних обставин вчинення позивачем відповідного проступку, здійснення останнім умисних дій щодо керування транспортним засобом при заїзді до майданчику поблизу магазину, наявності окремого під'їзду до магазину для транспортних засобів та майданчику для їх стоянки, перешкод зі сторони позивача для проходу по тротуару для пішоходів, у тому числі шляхом здійснення відповідних замірів, факту визначення МСЕК позивачеві стійкого зниження ознак працездатності зі встановленням 2-ої групи інвалідності та його фізичної можливості вільного пересування на певні відстані.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач не пропустив строк оскарження постанови, оскільки позов було подано до суду в межах десятиденного строку для оскарження постанови, встановленого ст. 289 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач, котрий є особою з ознаками інвалідності 2-ої групи є звільненим від сплати судового збору у порядку визначеного ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому позивач не сплачував судовий збір при поданні позовної заяви до суду.
Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Керуючись ст. 283, 287 - 289, 293 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132-134, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук ДПП НП Мацак Анастасії Андріївни від 15 липня 2022 року, серії ЕАР № 5613010, у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено до Другого Апеляційного Адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: