Справа № 372/3607/21
Провадження № 2-291/22
16 серпня 2022 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Литвинюк Ю.М.,
представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Української міської ради, ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченко Володимир Іванович про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно,
Позивачка звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з своїм чоловіком ОСОБА_5 та визнання права власності на майно.
Заява мотивована тим, що з червня 2004 року позивач почала проживати в незареєстрованому (цивільному) шлюбі з гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після смерті її цивільного чоловіка вона постійно проживала та проживає в АДРЕСА_1 та сплачує відповідні послуги щодо електропостачання та постачання природного газу. 25 квітня 2018 року позивачка дізналась, що секретарем Трипільської сільської ради, ОСОБА_7 було посвідчено заповіт згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказав,що все його майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і взагалі, все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_6 залишилось наступне спадкове майно, а саме: Земельна ділянка загальною площею 0,25 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0022, що розташована в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка загальною площею 0,0333 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0023, що розташована в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка загальною площею 0,1194 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0024, що розташована в АДРЕСА_1 . Житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право власності виданого 17.09.1990 року на підставі рішення Обухівського райвиконкому № 128 від 24.04.1990 року. Позивач, звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченка Володимира Івановича з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , з яким проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без укладення шлюбу більше шістнадцяти років. Однак 16 липня 2021 року позивач отримала відповідь за № 53/02-14 від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченка Володимира Івановича про те що для оформлення своїх спадкових справ їй необхідно звернутись до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановлення першої черги спадкування як чоловік та дружина, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Позивач - є єдиною спадкоємицею першої черги у розумінні вимог ст.1261 ЦК України, але таке право не підтверджено свідоцтвом про шлюб, а тому вона вимушена звернутись до суду з метою захисту свої прав та інтересів.
Ухвалою судді від 22.09.2021 року відкрито провадження по справі призначено підготовче судове засідання за загальними правилами провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.11.2021 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 , проживаючу АДРЕСА_2 ..
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та вказав на те що позивач та ОСОБА_6 разом вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів та вирішення інших побутових питань.
Представник Української міської ради в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв.
Представник співвідповідача ОСОБА_4 адвокат Корзаченко В.М. в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечив, подав до суду відзив, який підтримав в судовому засіданні, крім того зазначив, що вказаний будинок не належав покійному ОСОБА_9 , а належав його покійному батьку ОСОБА_8 . окрім того позивачем вибрано не вірний спосіб захисту в судовому порядку.
Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченко Володимир Іванович в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, заяв клопотань до суду не подавав.
Суд заслухавши пояснення представників сторін,дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 2004 року почала проживати в незареєстрованому (цивільному) шлюбі з гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, відповідний актовий запис № 45. (серія свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ).
09 червня 2021 року депутатом Української міської ради Дегтярем Анатолієм Петровичем в присутності двох свідків: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 - було складено акт обстеження фактичного проживання гр. ОСОБА_3 та було встановлено, що гр. ОСОБА_3 дійсно без реєстрації постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з червня 2004 року і по теперішній час та перебувала в цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_6 залишилось наступне спадкове майно, а саме: Земельна ділянка загальною площею 0,25 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0022, що розташована в АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка загальною площею 0,0333 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0023, що розташована в АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка загальною площею 0,1194 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0024, що розташована в АДРЕСА_1 ; Житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право власності виданого 17.09.1990 року на підставі рішення Обухівського райвиконкому № 128 від 24.04.1990 року.
Позивачка звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченка Володимира Івановича з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , з яким проживала однією сім'єю як чоловік та дружина без укладення шлюбу більше шістнадцяти років.
16 липня 2021 року отримала відповідь за № 53/02-14 від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченка Володимира Івановича про те що для оформлення своїх спадкових справ мені необхідно звернутись до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановлення першої черги спадкування як чоловік та дружина, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
Секретарем Трипільської сільської ради, ОСОБА_7 було посвідчено заповіт згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зробив наступне розпорядження, що все його майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і взагалі, все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт проживання однією сім'єю.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч.ч.1,2 ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. ст. 3,74 СК України).
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Відповідно до ст.57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:1)майно, набуте нею, ним до шлюбу;2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;3)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
В зв'язку з урахування вищевикладеного, оцінюючи надані докази у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з червня 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому в цій частині позов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягає задоволенню.
Позивачка також просить суд визнати її спадкоємицею першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо наступного спадкового майна: земельної ділянки загальною площею 0,25 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0022, що розташована в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності виданого 23.05.2013 року на підставі рішення Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року, № 25; земельної ділянки загальною площею 0,0333 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0023, що розташована в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності виданого 21.03.2013 року на підставі рішення виконавчого комітету Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року № 25; земельної ділянки загальною площею 0,1194 га., кадастровий номер 3223188000:01:064:0024, що розташована в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності виданого 04.04.2013 року та рішення Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року № 25; житловий будинок, який належав ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право власності виданого 17.09.1990 року на підставі рішення Обухівського райвиконкому № 128 від 24.04.1990 року.
Однак судом встановлено невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні пред'явлених особою вимог.
За загальним правилом, установленим ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, визначених цим кодексом.
Відповідно до процесуального закону доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставини на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Разом з тим, наявність заповіту на користь позивачки вказує на те, що їй немає потреби спадкувати за законом, адже вона може спадкувати майно спадкодавця за заповітом, проте з наявної у матеріалах справи архівної довідки (а. с. 58) вбачається, що станом на 29.12.2012 року за покійним ОСОБА_6 на праві власності нерухомого майна не зареєстровано, а житловий будинок був зареєстрований за ОСОБА_8 .
Окрім того, жодних доказів набуття спірного спадкового майна у період цивільного шлюбу позивачки з покійним ОСОБА_6 , позивачкою суду не надано, як не надано доказів, що спірне спадкове майно є об'єктом спільної сумісної власності.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що успадкувати житловий будинок, який належав ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право власності, виданого 17.09.1990 року на підставі рішення Обухівського райвиконкому № 128 від 24.04.1990 року, може лише співвідповідач ОСОБА_4 згідно з приписами ст. 1276 ЦК України, яка передбачає, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). З моменту визнання права власності на спадкове майно, співвідповідач зможе отримати і право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223188000:01:064:0022, що розташована в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого 23.05.2013 року на підставі Рішення Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року № 25.
Згідно з приписами ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувана, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувана (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Аналогічні вимоги чинного законодавства передбачені і ч. ч. 1,7 ст. 120 ЗК України, а саме, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувана (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувану (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті. У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п'ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
За таких обставин, позивачка може успадкувати за заповітом лише дві інші земельні ділянки, а саме: Земельну ділянку площею 0,0333 га, кадастровий номер 3223188000:01:064:0023 та земельну ділянку площею 0,1194 га, кадастровий номер 3223188000:01:064:0024, що розташовані в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого 04.04.2013 року на підставі Рішення Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року № 25. При цьому, на переконання суду, для цього їй не треба звертатися до суду з даним позовом, оскільки з приводу вказаних земельних ділянок спору про право немає.
Вказані недоліки в правовому обґрунтуванні позову та ненадання позивачем переконливих доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, які покладені в основу позовних вимог, на думку суду, унеможливлюють задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи тривалий час розгляду справи суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів відповідно до принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодекос випадках.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову в повному обсязі, не знайшли свого повного підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, при цьому заперечення представника відповідача ґрунтуються на законі та письмових доказах, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають часткову задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.М.Зінченко