Справа № 362/1080/17
Провадження № 2/362/154/22
21 липня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
за участю секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Васильків цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 вересня 2016 року працівниками Васильківського РП ПАТ «Київобленерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у побутових споживачів (відповідача) електроенергії, виявлено порушення п.48 Правил користування електричною енергією для населення, розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а саме, договір на користування електроенергії не укладено. На підставі акту № К 032617 від 30 вересня 2016 року та згідно методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем правил користування електричною електроенергією для населення, відповідачам здійснено нарахування на суму 9215 грн. 08 коп. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідач на їхню користь 9215 грн. 08 коп. завданої шкоди та 1600 грн., понесених витрат по сплаті судового збору.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2017 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суу Київської області від 26.07.2017 року заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2017 р. № 362/1080/17 - скасуванго та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідач в судове засідання не з'явилася, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, в задоволенні позову просила відмовити.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 року №312, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
Згідно із статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» постачало електроенергію за регульованим тарифом на території Київської області.
30 вересня 2016 року працівниками Васильківського РП ПАТ «Київобленерго», у побутових споживачів (відповідача) електроенергії, виявлено порушення п.48 Правил користування електричною енергією для населення, розкрадання електричної енергії про що складено акт №К032617.
Разом з тим, даний акт не містить підпису ОСОБА_1 із відміткою, що останній відмовився від підпису, разом з тим акт про відмову від підпису із зазначенням свідків, які б могли підтвердити факт відмови відповідача від підпису, позивачем до суду не надано.
В подальшому, Рішенням комісії по розгляду акта № К039640 К032617 від 30.09.2016 р. про порушення, оформленим Протоколом № 0244 від 15.11.2016 p., вирішено провести розрахунок недорахованої електроенергії по акту. На засіданні комісії споживач ОСОБА_1 був відсутній. Більш того, з даного протоколу вбачається, що останній не повідомлявся (із відміткою - "без виклику споживача").
Також, в п. 10 даного протоколу зазаначено, що даний протокол разом з розрахунком направалено споживачу, однак доказів відправки чи вручення відповідачу, позивачем не надано.
Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Київобленерго» від 21.08.2020 року прийнято рішення щодо зміни найменування Товариства на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
03.09.2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни найменування товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Більш того, як вбачається з розрахунку заборгованості до Акту, нарахування заборгованості здійснювалося з 01.06.2016 року, натомість в протоколі засідання комісії необхідно було нараховувати заборгованість з 03.06.2016 року.
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 1 наведеної статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику"споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропортачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 2.3.1. ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається.
Згідно ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.5.5.5. ПРРЕЕ, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ також передбачено, що споживачі електричної енергії зобов'язані дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил, надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку та інше.
З урахуванням п. 5.1.1. Правил, енергопостачальник має право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006, розрахунок вартості недооблікованої електроенергії здійснюється:
- за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;
- за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості недооблікованої електричної енергії;
- за кількістю днів - якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Звертаючись до суду із позовом, позивач доводить порушення свого права зі сторони відповідачки фактом виявленням під час перевірки порушення дотримання ПРРЕЕ шляхом самовільного підключення, однак жодних доказів не надає..
Суд вважає таку позицію не обґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на те, що відповідач самовільного підключив будь яку електроустановку, струмоприймач чи електропроводку до електричної мережі енергопостачальника.
Сам по собі Акт про порушення не є беззаперечним доказом необлікового споживання електроенергії.
Зокрема п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 року № 312 встановлює, що у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Таким чином, у випадку оспорювання, нормативно встановлено необхідність встановлення факту безоблікового споживання електричної енергії в судовому порядку. Надані суду докази вказують на невизнання відповідачем такого факту.
Виходячи з правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.07.2018 року у справі № 336/6535/16-ц, суд зазначає, що факт втручання споживача у роботу приладів обліку, у тому числі й дій споживача, та у разі невизнання ним такого факту, в обов'язковому порядку має бути підтверджений експертизою.
Позивач не надав до позовної заяви висновок експерта, який міг би підтвердити доводи позивача про необлікове споживання електроенергії.
Разом з тим, під час розгляду справи клопотання про призначення відповідної експертизи, стороною позивача не ставилося.
На переконання суду, виходячи зі встановлених в ході обставин, неможливо встановити того факту, що у даному випадку мали місце неправомірні дії відповідача які були спрямовані на самовільне підключення до об'єктів електроенергетики та споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За таких підстав, коли позивачем не надано суду достовірних, достатніх доказів того, що відповідачка здійснювала споживання необлікованої електроенергії, а тому в її діях відсутнє порушення, яке передбачено ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та вимог ПРРЕЕ.
За встановлених обставин, вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати, заявлені позивачем, стягненню не підлягають. Відповідачем до відшкодування судові витрати не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 81, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.М.Ковбель