Справа № 274/1024/22
Провадження № 2/0274/845/22
Рішення
Іменем України
17.08.2022 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до закінчення сином навчання у Державному університеті "Житомирська політехніка", тобто до 30.06.2025 р.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що син досяг повноліття, проживає з нею, навчається на першому курсі денної форми навчання Державного університету "Житомирська політехніка" та є студентом ТОВ "Комп'ютерна Академія ШАГ Житомир", можливості працювати не має, потребує матеріальної допомоги. Щомісячні витрати на дитину становлять 17358 грн., самостійно оплачувати такі витрати у неї немає можливості. Відповідач в добровільному порядку допомогу на утримання сина в зв"язку з його навчанням не надає, тому вона вимушена звертатися до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.05.2022 позов прийнято до розгляду та в справі відкрито спрощене позовне провадження ( а.с. 32-33).
Сторони в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі ( а.с. 52).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в порядку, передбаченому ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що сторони являються батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Як вбачається з довідки Державного університету "Житомирська політехніка", ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми навчання, спеціальності 121 "Інженерія програмного забезпечення", освітня програма "Веб-технології". Термін навчання з 01.09.2021 р. по 30.06.2025 р. (а.с.11)
Згідно довідки ТОВ "Комп'ютерна Академія ШАГ Житомир" від 04.02.2022 р. за №204 ОСОБА_3 навчається на курсі програми "Професійна комп'ютерна освіта - School/Student", за напрямком "Розробка програмного забезпечення" з 03.09.2020 р. Термін навчання складає 3 (три) роки та 6 (шість) місяців (а.с. 10).
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 та ст. 142 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обстави, зазначених у ст. 182 СК України.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Потреба в матеріальній допомозі означає, що сукупний дохід особи не забезпечує їй підтримання нормальної життєдіяльності, яка є критерієм визначення прожиткового мінімуму.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що у зв'язку із стаціонарним навчанням син сторін ОСОБА_3 , 2004 р.н., позбавлений можливості працевлаштуватися та самостійно утримувати себе, а отже, потребує матеріальної допомоги від батьків.
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача аліменти на корить позивачки, на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення ним навчання у Державному університеті "Житомирська політехніка", але не більше ніж до досягнення останнім 23-х років.
Згідно ст.ст. 141, 142 ЦПК України судовий збір в сумі 496,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12-13,76-81,141-142,206,247,258-259,263- 265, 273,354,430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу ( заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи з 17.02.2022 року і до закінчення сином навчання у Державному університеті "Житомирська політехніка" - 30.06.2025, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн., решту судових витрат віднести на рахунок держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Вдовиченко