17 серпня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/7613/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - відповідач) щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як суб'єкта господарювання в отриманні ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- зобов'язати Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками скасувати рішення, яке оформлено Протоколом засідання робочої групи від 16.12.2021 року про залишення без розгляду заяви реєстраційний номер якої № 1383/21 від 13.12.2021 року, поданої фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про видачу ліцензію на провадження такого (таких) виду (видів) господарської діяльності, як придбання, зберігання, перевезення, використання, знищення наркотичних засобів (списку 1 таблиці II та списку 1 таблиці III), психотропних речовин (списку 2 таблиці II та списку 2 таблиці III), прекурсорів (списку 1 таблиці IV та списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з метою отримання ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності як придбання, зберігання, перевезення, використання, знищення наркотичних засобів (списку 1 таблиці II та списку 1 таблиці III), психотропних речовин (списку 2 таблиці II та списку 2 таблиці III), прекурсорів (списку 1 таблиці IV та списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", при цьому до заяви, на переконання позивача, були додані всі необхідні документи.
Однак рішенням відповідача таку заяву позивача було залишено без розгляду на підставі ст.12 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015р. №222-VIII у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії.
З указаним позивач не погоджується та вважає, що до заяви були додані всі необхідні документи для отримання ліцензії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із заявленим позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками правомірно залишила заяву позивача про отримання ліцензії без розгляду у зв'язку із поданням не в повному обсязі документів, оскільки до такої заяви не було додано документів, що підтверджують професійну придатність позивача, який має ліцензію на провадження медичної та ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
З приводу доданого до заяви позивачем диплому магістра НОМЕР_1 , який підтверджує здобуття ОСОБА_1 вищої освіти за спеціальністю "Менеджмент", освітня програма "Менеджмент організацій і адміністрування" у відзиві зазначено, що такий диплом не свідчить про те, що позивач набув необхідних навичок та здатностей для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекусорів, що ліцензується.
З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідач у поданому відзиві не спростував твердження та аргументи стосовно позовних вимог по суті, а відтак просив задовольнити позов.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності - загальна медична практика, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
09 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання ліцензії на провадження такого (таких) виду (видів) господарської діяльності як придбання, зберігання, перевезення, використання, знищення наркотичних засобів (списку 1 таблиці II та списку 1 таблиці III), психотропних речовин (списку 2 таблиці II та списку 2 таблиці III), прекурсорів (списку 1 таблиці IV та списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів".
До вказаної заяви позивачем були надані наступні документи: сертифікати про проходження позивачем та працівниками профілактичного наркологічного огляду; відомості про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання та наявність персоналу із зазначенням його кваліфікаційного рівня; диплом ФОП ОСОБА_1 ; диплом провізора; диплом лікаря-анестезіолога; диплом лікаря-хірурга.
Проте, згідно протоколу засідання робочої групи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 16 грудня 2021 року заяву позивача на отримання ліцензії залишено без розгляду.
Як вбачається з витягу з додатку №2 до наказу Держлікслужби від 16.12.2021р. №1396 "Перелік суб'єктів господарювання, заяви яких про отримання ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів залишені без розгляду '' заяву позивача на видачу ліцензії залишено без розгляду на підставі ст. 12 Закону у зв'язку тим, що додані до заяви документи подані не в повному обсязі (відсутня копія свідоцтва (посвідчення, сертифіката спеціаліста), що підтверджує професійну придатність ФОП, яка має ліцензію на провадження медичної та ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується).
Поряд з цим, позивачу запропоновано привести свою діяльність у відповідність Закону, Ліцензійних умов та повторно звернутися до органу ліцензування.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо залишення заяви на отримання ліцензії без розгляду, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Законом, який регулює відносини у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності є Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015р. №222-VIII (далі - Закон №222-VIII).
Згідно приписів ч. 1 ст. 1 Закону №222-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
видача ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;
здобувач ліцензії - суб'єкт господарювання, який звернувся в установленому законодавством порядку до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
ліцензіат - суб'єкт господарювання, який має ліцензію;
ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії;
ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності;
ліцензійна справа - єдиний набір документів в електронній формі на електронних носіях інформації (або в електронній формі на електронних носіях інформації та на паперових носіях у разі, якщо заявник подав заяву та документи на паперових носіях) стосовно відповідного здобувача ліцензії чи ліцензіата, які подані ним, що надходять до органу ліцензування від органів державної влади, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або фізичних осіб чи прийняті органом ліцензування в результаті реалізації своїх повноважень відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №222-VIII цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №222-VIII орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону. Види господарської діяльності, на здійснення яких державний колегіальний орган видає ліцензії, встановлюються цим Законом.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 6 Закону №222-VIII передбачено, що орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності отримує та розглядає заяву з документами, а також повідомлення, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення, зокрема, про залишення заяви без розгляду.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 7 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори".
Відповідно до ч. 2 вказаної статті ліцензування видів господарської діяльності, що відповідно до цієї статті ліцензуються з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, здійснюється з дотриманням вимог статті 3 цього Закону.
Суд звертає увагу, що ліцензування виду господарської діяльності стосовно культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку здійснюється з урахуванням особливостей Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (далі - Закон №60/95-ВР).
Згідно статті 8 Закону №60/95-ВР ліцензування діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюється відповідно до Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається суб'єкту господарювання, який виконав вимоги статті Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", а також надав центральному органу виконавчої влади, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - орган ліцензування), такі відомості та документи, зокрема:
свідоцтво (посвідчення, сертифікат спеціаліста), що підтверджує професійну придатність керівника юридичної особи або керівника відповідного підрозділу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
Разом з цим, у відповідності до ч.1 та ч. 2 ст. 9 Закону №222-VIII ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №282 "Деякі питання ліцензування господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку", відповідно до пункту 22 частини першої статті 7, абзацу першого частини другої статті 9 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” Кабінет Міністрів України, затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку, що додаються (далі - Ліцензійні умови).
Згідно пункту 2 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії - їм відповідати.
Відповідно до пп. 1 п. 6 Ліцензійних умов до заяви про отримання ліцензії додаються копія свідоцтва (посвідчення, сертифіката спеціаліста), що підтверджує професійну придатність керівника юридичної особи або керівника відповідного підрозділу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
Отже, враховуючи положення ст. 8 Закону №60/95-ВР та п. 6 Ліцензійних умов, суд приходить до висновку, що для отримання ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здобувач ліцензії зобов'язаний додати до заяви про отримання ліцензії, зокрема, свідоцтво (посвідчення, сертифіката спеціаліста), що підтверджує професійну придатність керівника юридичної особи або керівника відповідного підрозділу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
Згідно ч.1 ст. 11 Закону №222-VIII здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за визначеною ліцензійними умовами формою.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №222-VIII до заяви про отримання ліцензії додаються: документи відповідно до ліцензійних умов; копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженого представника) із відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган); опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох екземплярах (у разі подання документів у паперовій формі).
Частиною 4 зазначеної статті визначено, що перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, встановлюється ліцензійними умовами і є виключним.
Суд зазначає, що до заяви про отримання ліцензії позивачем було додано наступні документи: сертифікати про проходження позивачем та працівниками профілактичного наркологічного огляду; відомості про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання та наявність персоналу із зазначенням його кваліфікаційного рівня; диплом магістра ФОП ОСОБА_1 ; диплом провізора ОСОБА_3 ; дипломи лікаря-анестезіолога та лікаря-хірурга ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно ст. 12 Закону №222-VIII орган ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.
Рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду набуває чинності з дня його прийняття та підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування і внесенню інформації про таке рішення до ліцензійного реєстру наступного робочого дня після його прийняття.
Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, зокрема, є подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії, крім подання документів у порядку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті;
У рішенні про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду зазначаються:
1) реквізити заяви про отримання ліцензії;
2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про отримання ліцензії;
3) дані про здобувача ліцензії (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку у паспорті);
4) перелік обґрунтованих підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду і пропозиції щодо порядку їх усунення, викладені в чіткій та однозначній формі.
З матеріалів справи вбачається (а саме з протоколу засідання робочої групи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 16 грудня 2021 року), що заяву позивача про отримання ліцензії було залишено без розгляду.
Підставою для залишення такої заяви без розгляду згідно статті 12 №222-VIII слугувало подання позивачем не в повному обсязі документів, які були додані до заяви, а саме відсутні копія свідоцтва (посвідчення, сертифіката спеціаліста), що підтверджує професійну придатність ФОП, яка має ліцензію на провадження медичної та ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
З урахуванням встановлених судом обставин та положень законодавства, яке регулює порядок видачі ліцензії, на переконання суду, відповідач правомірно залишив заяву позивача на отримання ліцензії без розгляду, оскільки до такої заяви не було додано документів (копія свідоцтва (посвідчення, сертифіката спеціаліста), що підтверджують професійну придатність ФОП - ОСОБА_1 , який має ліцензію на провадження медичної та ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
При цьому, суд зазначає, що ФОП - ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача із заявою на отримання ліцензії, був зобов'язаний надати свідоцтво (посвідчення, сертифікат спеціаліста), що підтверджує його професійну придатність як фізичної особи - підприємця, яка має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується, згідно вимог ст. 8 Закону №60/95-ВР та п. 6 Ліцензійних умов, оскільки саме він бажає отримати відповідну ліцензію.
Наведене, в свою чергу, свідчить про безпідставність доводів позивача стосовного того, що ним були подані всі необхідні документи, зокрема сертифікати та посвідчення лікарів, які будуть використовувати підконтрольні речовини, а сам позивач планує вести виключно облік таких речовин, адже законодавством закріплені чіткі вимоги, згідно яких саме позивач (як здобувач ліцензії) зобов'язаний надати документи, які підтверджують його професійну придатність як ФОП, який має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
Стосовно диплому магістра (що був долучений до заяви) М20 №147656, який підтверджує здобуття ОСОБА_1 вищої освіти за спеціальністю “Менеджмент”, освітня програма “Менеджмент організацій і адміністрування ”, то суд зазначає, що такий диплом жодним чином не підтверджує професійну придатність позивача, який має ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується.
Поряд з цим, посилання позивача на Постанову КМУ №285 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності" від 02.03.2016 року суд розцінює критично, оскільки Постановою КМУ №285 закріплені ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, а не ліцензійні умови на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів щодо отримання якої позивач звертався до відповідача.
Разом з цим, у позові вказано про наявність у позивача ліцензії на медичну практику, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано.
У позовній заяві позивачем також зазначено, що відповідач, залишаючи заяву на отримання ліцензії без розгляду, всупереч вимогам ч.3 ст. 12 Закону №222-VIII, не обґрунтував належним чином підстави залишення заяви без розгляду, а також зазначені у рішенні відповідачем зауваження є зовсім незрозумілими та фактично унеможливлюють усунення причин, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Однак, з указаними твердженнями позивача суд не погоджується та зазначає, що згідно витягу з додатку №2 до наказу Держлікслужби від 16.12.2021 р. №1396 "Перелік суб'єктів господарювання, заяви яких про отримання ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів залишені без розгляду" відповідачем чітко зазначено підставу залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду (ст. 12 Закону №222-VIII), а саме - документи, що додаються до заяви про отримання ліцензії подані не в повному обсязі.
При цьому, конкретизовано, які саме документи можуть слугувати підставою для усунення недоліків поданої заяви (копія свідоцтва, посвідчення, сертифіката спеціаліста, що підтверджує професійну придатність ФОП, яка має ліцензію на провадження медичної та ветеринарної практики, для зайняття діяльністю з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що ліцензується).
До того ж, позивачу запропоновано привести діяльність у відповідність до вимог ст. 12 №222-VIII та Ліцензійних умов і повторно звернутися до органу ліцензування.
Таким чином, рішення відповідача, яким залишено без розгляду заяву позивача про отримання ліцензії, прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст. 12 Закону №222-VIII.
Отже, відповідач, приймаючи рішення про залишення заяви позивача на отримання ліцензії без розгляду, діяв виключно у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії слід відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, то й відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - фізична особа- підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (проспект Перемоги, 120-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 40517815)
Суддя І.В. Маренич