Справа № 761/9150/22
Провадження № 1-кс/761/5170/2022
02 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4 ,
підозрюваний - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива другого відділу детективів підрозділу детективів Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, вища освіта, не працюючий, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022080000000233 від 22.03.2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.204 КК України,
Старший детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , внесене по кримінальному провадженню №12022080000000233 від 22.03.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що другим відділом детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022080000000233 від 22.03.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Як вкачається з матеріалів клопотання, 17.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, на думку детектива, обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави є гарантованим та можливим способом унеможливити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, при вирішенні питання розміру застави, детектив вважає, що вона має складати 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, на які вказує детектив.
В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (Cloot v. Belgium, §40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Однак, як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень детектива про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак, не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд з України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого детектива другого відділу детективів підрозділу детективів Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, вища освіта, не працюючий, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022080000000233 від 22.03.2022р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.204 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд з України.
Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються на строк по 17 липня 2022 року.
Підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: