Справа № 758/5989/22
3/758/3200/22
Категорія 450
Київ
16 серпня 2022 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Кітов О. В. , розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «СТМ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1
за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,-
13 липня 2022 року комісією СБ України проведено спеціальну експертизу наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, у ТОВ «СТМ». Встановлена відсутність контролю за забезпеченням охорони державної таємниці з боку директора ТОВ «СТМ» ОСОБА_1 , створило передумови до витоку секретної інформації та призвело до порушення ним вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці, зокрема, ст.ст.5, 37 Закону України «Про державну таємницю», а саме:
- знищення МНСІ відбувалося за межами адміністративної будівлі за межами режимного приміщення товариства, що призвело до порушення п. 418 Порядку «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939;
- до знищення МНСІ було допущено співробітника товариства, у якого відсутній допуск до державної таємниці;
- не надано сертифікат відповідності вхідних дверей для забезпечення межі вогнестійкості 0,6 год.;
- не вжив заходів з виконання вимог ст.28 Закону та п.696 Порядку. Так, в порушення вимог ч.6 ст.28 Закону та п.п.116, 696, 697, 698 Порядку, у січні 2021 року здійснив виїзд за межі України до м. Стамбул (Туреччина) (у періоди з 06.01.2021 по 10.01.2021) без письмового повідомлення посадової особи та РСВ (комісії Головного управління не представлено відповідного повідомлення). Разом з тим, відповідно до записів в журнал обліку виїздів за кордон, начальником РСВ 04.01.2021 проведено інструктаж, перед виїздом до іноземної держави,
відповідальність за що передбачена п.6 ч.1, ст.212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці».
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП визнав частково та пояснив, що ОСОБА_2 фактично була присутня під час знищення МИСІ, тому і підписала відповідний акт, але можливості ознайомлення з секретними документами, які підлягали знищенню, ОСОБА_2 не мала, оскільки відповідні МНСІ знаходились в справах, а справи знаходились у мішках, що пакувалися за відсутності ОСОБА_2 та в подальшому спалювались ОСОБА_1 та начальником РСВ. При цьому ОСОБА_2 лише спостерігала за знищенням МНСІ з відстані більше 5 метрів - для того щоб засвідчити факт спалювання мішків з МНСІ, а тому фізично не мала можливості ознайомлюватись з будь-якими МНСІ. Приміщення ТОВ «СТМ», зазначені в акті перевірки стану режиму секретності, повністю відповідали всім вимогам встановленим чинним законодавством, в тому числі й щодо відповідності вхідних дверей для забезпечення межі вогнестійкості 0,6 год. (відповідно до вимог п.3.5 ДБН В.2.2-14-2004). ОСОБА_1 було подане письмове повідомлення за формою згідно з додатком 6 директору ТОВ «СТМ», а також РСВ за місцем зберігання моєї картки обліку. Саме на підставі зазначеного вище письмового повідомлення начальником РСВ 04.01.2021 проведено інструктаж, перед виїздом до іноземної держави (Туреччини). Відсутність відповідного письмового повідомлення лише свідчить про можливе знищення такого документу разом з іншими документами ТОВ «СТМ», оскільки Порядком не встановлюється обов'язковість подальшого збереження такого письмового повідомлення ані директором товариства, ані начальником РСВ. Комісією Головного управління не взято до уваги та взагалі не досліджено, чи дійсно адміністратора проектів Відділу управління проектами ОСОБА_2 та адміністратора проектів Відділу управління проектами ОСОБА_3 було прийнято на роботу з метою призначення на номенклатурні посади та подальшим допуском до роботи з державною таємницею.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_4 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 6/22-9в від 07.07.2022 р., запитом щодо надання інформації, копією наказу про переведення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «СТМ», зобов'язанням громадянина у зв'язку із допуском до державної таємниці ОСОБА_1 , витягом з акту спеціальної експертизи.
Таким чином, директор ТОВ «СТМ» ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в невиконанні вимог Порядку щодо забезпечення режиму секретності, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40- 1, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятьсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп..
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Олександр КІТОВ