17 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4694/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І. розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (надалі також відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, що оформлена листом від 15 квітня 2022 року №05-46/2256 у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо продовження статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та у видачі відповідного посвідчення на підставі поданих документів, які, на думку позивача, підтверджують його належність до ветеранів війни. Вказує, що відмова у продовженні позивачу статусу, визначеного частиною 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ є протиправною та незаконною, порушує гарантовані Конституцією соціальні права та гарантії, у зв'язку з отриманням позивачем травми під час проходження служби при виконання службових обов'язків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.
03 червня 2022 року до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для встановлення позивачу права на статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 15 листопада 1995 року по 24 грудня 1996 року, що підтверджується записами військовому квитку серії НОМЕР_2 /а.с.6/
05 жовтня 1996 року на території частини після падіння з забору у позивача з'явилися болі у поперековому відділі хребта, лікувався у лазареті частини.
У свідоцтві про хворобу № 1505-х від 10 грудня 1996 року виданому військово- лікарською комісією ГВКГ хірургічного профілю, встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. /а.с. 10/.
20 березня 2020 року Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради видано посвідчення серії НОМЕР_3 про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни 3 групи/а.с. 29/.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААВ № 469162 підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 14 лютого 2022 року - травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби /а.с. 8/.
Розпорядженням від 11 квітня 2022 року № 21 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві відмовило позивачу у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 15 квітня 2022 року №05-46/2256 позивача повідомлено про відмову у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у зв'язку із відсутністю підстав.
Позивач не погодився з відмовою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради у наданні йому статусу особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни та видачі посвідчення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни наведено у статті 7 Закону №3551-XII.
Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю, зокрема, з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Як вже зазначалося судом, свідоцтвом про хворобу № 1505-х від 10.12.1996 виданим військово- лікарською комісією ГВКГ хірургічного профілю /а.с. 10/, довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААВ № 469162 підтверджено, що травма отримана ОСОБА_1 05.10.1996 пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, наявні підстави, передбачені частиною 2 статті 7 Закону № 3551-XII для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Вказане підтверджується посвідченням від 20.03.2020, виданим Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про встановлення Уріцькому статусу інваліда війни 3 групи, травма якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби /а.с. 29/.
Частинами 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини та норми Конституції України, а також приймаючи до уваги, що правомірність надання позивачу статусу інваліда війни з 20.03.2020 та видача відповідного посвідчення відповідачем не спростована, суд приходить до висновку, що позбавлення позивача цього статусу та, як наслідок, відповідних гарантій, суперечить Першому протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права.
Будь-яких обставин, які існували під час первинної видачі позивачу посвідчення інваліда війни та були відсутніми під час повторного звернення позивача, відповідачем не наведено та судом не встановлено.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Постанова № 1317) медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Відповідно до пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317, причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Таким чином, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, така особа належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (надалі - Порядок № 302).
Пунктом 2 Порядку № 302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни у розумінні частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII належать, зокрема, інваліди з числа осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, причинний зв'язок яких пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, що встановлюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язані з виконанням службових обов'язків; пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання, отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку.
Тобто, чинним законодавством регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК.
У довідці до акту огляду МСЕК зазначено, що виявлена у позивача травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а тому суд не погоджується з позицією відповідача, про те що позивач не має права на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, викладена у листі від 15 квітня 2022 року №05-46/2256, у продовженні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, вчинена відповідачем з порушенням вимог частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII та без урахування всіх обставин, що мають значення для її вчинення, а тому є протиправною.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, викладену у листі від 15 квітня 2022 року №05-46/2256 у продовженні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2022 року про продовження терміну дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, з урахуванням висновків суду.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві (вул. Ст.Халтуріна, буд.13, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 03195240) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради у продовженні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, викладену у листі від 15 квітня 2022 року №05-46/2256.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2022 року про продовження терміну дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко