Справа № 420/10855/22
18 серпня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Комінтернівського районного суду Одеської області Н.В. Вінської, Комінтернівського районного суду Одеської області в особи керівника апарату суду Л.В. Федак, Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області в особі Т. Лукаша, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної судової адміністрації України про визнання незаконними переслідування, визнання незаконною та скасувати структуру штатної чисельності апарату,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до голови Комінтернівського районного суду Одеської області Н.В. Вінської, Комінтернівського районного суду Одеської області в особи керівника апарату суду Л.В. Федак, Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області в особі Т. Лукаша, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної судової адміністрації України про визнання незаконними переслідування, визнання незаконною та скасувати структуру штатної чисельності апарату.
Ухвалою від 10.08.2022р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України “Про судовий збір” у розмірі 1984,80 грн. за подання позовної заяви немайнового характеру, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, надання до суду позовної заяви із викладенням позовних вимог у чіткій формі відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України та конкретизувати в прохальній частині позовних вимог до яких саме відповідачів кожна з позовних вимог звернута.
15.08.2022 року до суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, однак позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України “Про судовий збір” у розмірі 1984,80 грн. за подання позовної заяви немайнового характеру, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та не надано до суду позовної заяви із викладенням позовних вимог у чіткій формі відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України із конкретизуванням в прохальній частині позовних вимог до яких саме відповідачів кожна з позовних вимог звернута.
При цьому, суд акцентує увагу на наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду з урахуванням приписів ст. 45 КАС України, з огляду на наступне.
Статтею 173 КАС України визначено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч.2 ст. 183 КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) адміністративного судочинства (п.п. 2 і 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України).
Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України). Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 р. у справі №9901/34/19.
Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт “а” пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.
Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).
Суд зазначає, що позивач, образливо характеризуючи у позовній заяві та заяві про виконання ухвали суду, які він подав до суду, відповідачів та головуючого суддю по справі, багаторазово образливо та принизливо висловлюючись щодо відповідачів, головуючого судді, інших суддів Одеського окружного адміністративного суду, зловживав правом на доступ до суду. Таким чином, позивач використав процесуальні права всупереч завданню адміністративного судочинства.
Так, позивачем, зокрема зазначено - далі мовою оригіналу:
«ООАС - це доволі таки дивний суд, бо судді суду якось ПРИМІТИВНО розуміють правові приписи..... Ця ПРИМІТИВНІСТЬ полягає в тому, що судді цього ДИВНОГО суду як ПРАВОЗАСТОСУВАЧІ адміністративне право розглядають ВИКЛЮЧНО із позиції своєї ПОСАДИ СУДДІ та СВОЇХ НЕОБМЕЖЕНИХ ПРАВ, які вони через ВІДСУТНІСТЬ правової культури і НЕОБМЕЖУЮТЬ.......»;
«... пані СУДДЯ, Ви, нічого НЕ СПЛУТАЛИ, коли ухвалювали іменем України судове рішення про залишенння адміністративного позову БЕЗ РУХУ ???????....... Це о це так виглядає ЄФФФФФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ судом порушенного права позивача по справі ????....... Це знаєте виходить у Вас як ото в українській приказці : "ПОЖАЛІВ ВОВК КОБИЛУ..... тай залишив.... ХВІСТ та ГРИВУ......."»;
«. Тому у, Вас , як ото із водійськими правами: "ПРАВА КУПИЛ...........а ЕЗДИТЬ НЕ КУПИЛ "...... ( у позивача водійські ПРАВА з 1988 року ...ВСІ КАТЕГОРІЇ.....автошколу №2 на второй заливной закінчив із ВІДЗНАКОЮ.....жодного ШТРАФУ.....)......Да позивач ще має ТРИ вищих освіти..... це так до слова....щоб ВИ усвідомлювали разом із своїм помічником ( чи помічицею... хоча думаю що це все таки ПОМІЧНИК......бо дві блондинки - це вже буде забагато.......для правового процесу.....але помічник теж ПРИМІТИВНИЙ ...всі вони як під КОПІРОЧКУ пишуть ідентичні судові рішення точно таких самих ще ПРИМІТИВНИХ суддів ООАС»;
«.... БУХГАЛТЕРІЯ ...в ООАС .....що є ПРОТИПРАВНИМ по своїй правовій суті.....чому ж Вас цей протиправний варіант як НЕЗАЛЕЖНОГО суддю допропорядного і професійного ... НЕ ЦІКАВИТЬ........ А от позивачеві ПРОТИПРАВНЕ зауваження із цинічним застосування ч.1 ст.5 КАС України Ви маєте наглість робити...і ...ПРОТИПРАВНО повертати йому його адміністративний позов...... СУД - це ж НЕ ПРИВАТНА історія......чи може тут позивач ПОМИЛЯЄТЬСЯ якщо поглянути на те: який суддя ООАС більше 15 років протиправно обіймає посаду Голови ООАС..... і Ви ж як суддя цього суду також голосуєте за це БЕЗЗАКОННЯ та протиправність.... Чи Ви і Закону України Про судоустрій і статус суддів також НЕ ЗНАЄТЕ...... Та в принципі для чого Вам щось пізнавати чи вивчати...... ДЖЕК -ПОТ вже виграли ....мантію напялили.присягу швиденько зачитали ....і от Ви вже СУДДДДДДДДДДДЯ.....І до чого тут Закон..... Якось мені головуюча суддя по справі Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.08.2022 4 №420/6871/18 О.В. Вовченко заявила на обргрунтоване питання : на якій правовій нормі СУД ( в особі головуючого ) переніс розгляд справи на іншу дату...... так суддя дала чітку і красномовну відповідь цитую : " Я ТАК СКАЗАЛА....."... Зараз ця суддя обіймає адміністративну посаду в ООАС ... заступника голови ООАС пана О.В. Глуханчука....»;
«....... САМЕ, ВИ, ВАША БЕЗЧЕСТЬ...І Є тією ГОЛОВНОЮ ПЕРЕШКОДОЮ для ВІДКРИТТЯ адміністративного провадження.......»;
Позивач у процесуальних документах неодноразово використав принизливі, глумливі, образливі висловлювання щодо відповідачів, а також стосовно головуючого судді, інших суддів окружного адмінсуду. Такі дії є проявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідачів, а тому такі дії суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Суд звертає увагу, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р. гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт “а” пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах “Ржегак проти Чеської Республіки” від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), “Дюрінже та Грандж проти Франції” від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч.3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведені вище положення КАС України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 07.04.2021 р. у справі № 9901/23/21, від 14.03.2019р. у справі № 9901/34/19 та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до голови Комінтернівського районного суду Одеської області Н.В. Вінської, Комінтернівського районного суду Одеської області в особи керівника апарату суду Л.В. Федак, Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області в особі Т. Лукаша, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної судової адміністрації України про визнання незаконними переслідування, визнання незаконною та скасувати структуру штатної чисельності апарату слід повернути адміністративний позов позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Комінтернівського районного суду Одеської області Н.В. Вінської, Комінтернівського районного суду Одеської області в особи керівника апарату суду Л.В. Федак, Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області в особі Т. Лукаша, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної судової адміністрації України про визнання незаконними переслідування, визнання незаконною та скасувати структуру штатної чисельності апарату - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду в порядку, визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VІІ КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.
Суддя О.М. Тарасишина