Справа № 420/276/22
18 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) (АДРЕСА_2) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління НГУ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 10.01.2022 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Позивачем до суду надано заяву на виконання ухвали суду та позов до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому - ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року у сумі 83625 грн.
Ухвалою суду від 24.01.2022 року поновлений строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11.08.2022 року витребувано у Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) довідку щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення протягом часу проходження військової служби у Південному Одеському територіальному управлінні Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником бойових дій та проходив службу за контрактом в окремому загоні Південного Одеського територіального управління НГУ (Військова частина НОМЕР_1 ).
Позивач зазначив, що відповідач при звільненні виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2016 по лютий 2018 із застосуванням базового місяця січень 2016 року. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважав позовні вимоги безпідставними та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації є саме січень 2016 року. З 01.03.2018 року набрала чинності постанова КМУ від 30.08.2017 №704, згідно якої відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців Національної гвардії України, тому далі березень 2018 року стає базовим місяцем для нарахування індексації.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що наказом командувача Національної гвардії України від 25.03.2021 №50о/с ОСОБА_1 звільнено за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас Збройних Сил України (за станом здоров'я).
Наказом Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України від 31.03.2021 №66 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - ОСОБА_1 .
Згідно довідки про проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в квітні 2021 року було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року у сумі 4205,96 грн з урахуванням базового місяця - січень 2016 року.
29.11.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 31.03.2021 року.
15.12.2021 року Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) листом №3/11-3625 повідомлено позивача, що враховуючи необхiднiсть пiдвищення розмiрiв мiсячного грошового забезпечення та у зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом, який виділявся на виплату грошового забезпечення, індексація грошового забезпечення у 2016, 2017 роках та протягом двох місяців 2018 року не здійснювалася. Проте, під час звільнення було нараховано та виплачено належну суму індексації за період з листопада 2016 по лютий 2018 року у сумі 4205,96 грн.
Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закон України від 03.07.1991 №1283-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1283-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103%).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка).
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. (пункт 5 Порядку №1078).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Нормами Закону №2011-ХІІ передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб військовослужбовців Збройних Сил України затверджена постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Після прийняття КМ України постанови № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березень 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі №200/9297/19-а, а саме: з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку №1078, з наступними змінами та доповненнями.
При цьому, згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, внаслідок чого збільшилось грошове забезпечення всіх категорій службовців.
Отже, з березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача.
Тому суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні виплаті позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 до 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 до 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та виплатити з у рахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесених судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо відмови у нарахуванні виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 до 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 до 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса