печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19581/22-к
04 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060003014 від 02.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2020, невстановлена особа, шляхом обману, заволоділа чужим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого було завдано шкоду в особливо великих розмірах.
12.06.2020 у приміщенні квартири АДРЕСА_1 було виявлено труп громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Цього ж дня, труп ОСОБА_5 направлено на проведення судово-медичної експертизи, висновок якої на даний час отримано не було.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 11.09.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_7 та зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 17.06.2008 року реєстраційний номер № 1701 посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 .
Допитаний в якості свідка, ОСОБА_9 повідомив, що він з 1987 року проживає в кв. АДРЕСА_3 і з 1960-х років він знав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав в цьому ж будинку в квартирі АДРЕСА_4 . Також він повідомив, що останні 10-12 років ОСОБА_5 проживав в даній квартирі один, близьких родичів в нього не було, також він ніколи не був одружений і дітей не мав. Окрім того після своєї смерті ОСОБА_5 , приблизно місяць пролежав в своїй квартирі доки працівники МНС не вибили двері і викликали поліцію.
09.10.2020 слідчим винесено постанову про визнання об'єкту нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020.
24.11.2020, ухвалою Печерського районного суду м. Києва у межах проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020100060003014 від 02.10.2020 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Незважаючи на заборону суду щодо відчуження об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний об'єкт було продано та прилюдних торгах.
01.10.2021 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
16.12.2021, ухвалою Печерського районного суду м. Києва у межах проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020100060003014 від 02.10.2020 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
02.02.2022 вказану ухвалу було звернуто до виконання до Управління (центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
06.06.2022 п риватним нотаріусом ОСОБА_11 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .
Зазначено, що з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, оскільки вказана квартира має значення речового доказу у кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу, недопущення подальшого відчуження, та з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що не накладання арешту на квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . - може призвести до його відчуження або інших наслідків, слідство вважає що є необхідність у накладанні арешту на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
В судове засідання прокурор не з'явився, прокурор групи прокурорів ОСОБА_12 подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України,клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060003014 від 02.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
09.10.2020 слідчим винесено постанову про визнання об'єкту нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане нерухоме майно, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на праві власності належить ОСОБА_4 та заборонити особі, у володінні якої перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1