08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/855/22
381/2407/22
17 серпня 2022 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310001140 від 06.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
встановила:
до провадження слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310001140 від 06.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що воно не відповідає вимогам, які ставляться до даного виду клопотань, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, прокурором зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема не зазначено перелік і вид майна, що належить арештувати відповідно до положень статті 170 цього Кодексу.
Так, у клопотанні прокурор зазначає, що під час огляду місця 12.08.2022 року, з 14 год. 20 хв. 12.08.2022 по 15 гол. 00 хв. за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Бишівська, 2, було встановлено в процесі огляду купу порізаних дрів різного розміру та різної пороли загальним об'ємом близько 12 кб.3, однак належних доказів на підтвердження цього до клопотання прокурором не долучено. Більш того, прокурором в клопотанні не конкретизовано майно, яке необхідно арештувати, а саме не зазначено породу дерев, їх кількість та розміри.
Крім того, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, прокурором у клопотанні не зазначено конкретних фактів чи доказів, що свідчать про володіння, користування, чи розпорядження третіми особами виявленого в ході огляду майном, на яке прокурор просить накласти арешт.
При цьому з матеріалів, наявних у розпорядженні слідчого судді, також не можливо встановити третю особу, якій належить вилучене в ході огляду майно.
Наведені обставини унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості повідомити особу, яка є володільцем тимчасово вилученого майна про розгляд такого клопотання і таким чином забезпечити її право брати участь при розгляді клопотання.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись вимогами ст.ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310001140 від 06.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1