Справа № 305/1507/22
Номер провадження 1-кс/305/325/22
17.08.2022 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , представника третьої особи - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно та додані до клопотання матеріали досудового розслідування №12022071140000303 від 13.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно та додані до клопотання матеріали досудового розслідування №12022071140000303 від 13.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 12.08.2022 о 11:30 год. в с.Лазещина на стаціонарному посту поліції зупинено вантажний автомобіль DAF FX 105460 д.н.з НОМЕР_1 з причепом KOGEL SN24 д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який перевозив зі сторони Івано-Франківської області на територію Закарпатської області цукор білий кристалічний в мішках 50 кг. загальна вага якого 22 тонни. Водій предявив документи на вантаж згідно яких він перевозить товар з ПАТ Червонський цукровик смт.Червоне Житомирської області до ТзОВ Світ цукру м. Київ до пункту розвантаження с. Замшани Ратнівський район Волинської області
12.08.2022 слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області складено протокол огляду місця події, під час якого за адресою: с. Лазещина вул. Центральна біля стаціонарного блок-поста Рахівського району Закарпатської області оглянуто вантажний автомобіль «DAF FX 105.460 д.н.з НОМЕР_1 з причепом KOGEL SN24 д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який перевозив зі сторони Івано-Франківської області на територію Закарпатської області цукор білий кристалічний в мішках по 50 кг. Під час огляду вказаного транспортного засобу встановлено, що у причіп завантажено поліетиленові мішки по 50 кг, загальна маса вантажу у яких 22 тони цукру. На вимогу поліцейських водій предявив документи на вантаж згідно яких він перевозить товар з ПАТ Червонський цукровик смт.Червоне Житомирської області до ТзОВ Світ цукру м. Київ до пункту розвантаження с. Замшани Ратнівський район Волинської області, тобто згідно документації на вантаж яку пред'явив водій, його маршрут руху не проходить через територію Закарпатської області. Отже, враховуючи те що вище вказаний цукор перевозиться незаконно, без відповідних документів в яких було б прописано маршрут через Закарпатську область, тому виникають підстави вважати що вище вказане майно одержане злочинним шляхом.
13.08.2022 вказаний вантажний автомобіль DAF FX 105.460 д.н.з НОМЕР_1 синього кольору, з причепом KOGEL SN24 д.н.з НОМЕР_2 , з продукцією, а саме цукор білий кристалічний в мішках по 50 кг, в кількості 440 штук поліетиленових мішків по 50 кг, загальна вага яких складає 22 тони, які знаходиться в кузові вказаного транспортного засобу, та товаротранспортна накладну ПР №0001861 від 11.08.2022, постановою слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вантажний автомобіль DAF FX 105.460 д.н.з НОМЕР_1 з причепом KOGEL SN24 д.н.з НОМЕР_2 , на праві власності належить ТОВ ВКФ «Автодом» Дніпропетровської області м. Кам'янське проспект Тараса Шевченка 3/8, яким керував під час зупинки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , а вантаж який перевозив водій а саме цукор білий кристалічний в мішках по 50 кг, у кількості 440 штук поліетиленових мішків належить ТОВ «Світ Цукру» м. Київ вул. Грушевського будинок 28/2.
У органу досудового розслідування виникли достатні підстави вважати, що цукор білий кристалічний у мішках по 50 кг, загальна вага якого 22 тони та товаротранспортна накладна серія ПР №0001861 від 11.08.2022, являються предметами злочинного діяння.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, а саме цукор білий кристалічний в мішках 50 кг, загальною вагою 22 тони та товаротранспортну накладну серія ПР №0001861 від 11.08.2022.
У судовому засіданні представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та надав суду копії документів, з яких можливо встановити, що власниками вилученого майна є ТОВ «Світ Цукру», вилучене майно законно належить останнім, а також те, що автомобіль з цукром прямував до Закарпатської області цілком законно, зауваживши, що вказані документи вже надавались слідчому, тому підстави тимчасового вилучення майна співробітниками поліції, зовсім не збігаються з кваліфікацією кримінального правопорушення, а отже майно вилучено необґрунтовано та незаконно, у зв'язку з чим просив відмовити в накладанні арешту на тимчасово вилучене майно, яке вказано у клопотанні слідчого.
Слідчий та прокурор у судовому пояснили, що документи які надав представник власників майна є в матеріалах справи, але вони були надані після спрямування клопотання про арешт тимчасово вилученого майна до суду, не зважаючи на це, наполягали на арешті тимчасово вилученого майна.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши подане клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом, предметом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно пункту 1 ч.2 цієї статті арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався. Так, з клопотання та долучених до нього доказів слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Згідно витягу з кримінального провадження №12022071140000303, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.198 КК України, внесені уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2022 року. З витягу вбачається наступне: «12.08.2022 року о 11:30 год. В с. Лазещина на стаціонарному посту поліції зупинено вантажний автомобіль DAF FX 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 , який перевозив із сторони Івано-Франківської області на територію Закарпатської області цукор білий кристалічний в мішках 50 кг загальна вага якого 22 тони. Водій пред'явив документи на вантаж згідно яких він перевозить товар ПАТ Червонський цукровик смт. Червоне Житомирської області до ТзОВ Світ цукру м. Київ до пункту розвантаження с. Замшани Ратнівський район Волинської області».
12 серпня 2022 року у ході проведення огляду місця події, проведеного на підставі добровільної згоди ОСОБА_6 , на стаціонарному посту поліції в с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області, було виявлено 440 мішків по 50 кг цукру білого кристалічного загальною масою 22 тонни.
Наведене підтверджується протоколом огляду місця від 12.08.2022 року.
На підставі постанови слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 13 серпня 2022 року у справі визнано речовими доказами цукор білий кристалічний в мішках по 50 кг загальна вага якого 22 тонни та товаротранспортну накладну серії ПР № 0001861 від 11.08.2022 року.
На час проведення огляду місця події, ОСОБА_6 пред'явив документи, які підтверджували право власності на вилучені предмети.
Окрім цього, з копій документів, наданих адвокатом ОСОБА_5 вбачається, що вилучений цукор належить ТОВ «Світ Цукру», що підтверджується: копією договору поставки 28-04/22-01РЦ від 28.04.2022 року, рахунком фактурою: № ПР-0000447 від 08.08.2022 року; право на перевезення вилученого цукру громадянином ОСОБА_6 , підтверджується договором транспортного перевезення № 1507ТР від 15.07.2022 року, довіреністю № 102 від 08.08.2022 року, інструкцією на відвантаження товару № 00000000621 від 10.08.2022 року; прямування вантажного автомобіля DAF FX 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 цукру білого кристалічного в мішках по 50 кг загальна вага якого 22 тони, саме до Закарпатської області підтверджується: договором поставки № 1007СЦ від 10.07.2022 року, товарно-транспортною накладною № Р357 від 11.08.2022 року та видатковою накладною № 357 від 11.08.2022 року.
Одночасно суд звертає увагу, що всі вище перелічені документи були надані працівникам Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, що підтверджується копією звернення директора ТОВ «Світ Цукру» ОСОБА_7 ..
Проаналізувавши вищевказані обставини можна прийти до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 здійснював перевезення цілком законним шляхом. Таким чином, виявлений та вилучений у ході огляду місця події 12.08.2022 цукор білий кристалічний в мішках по 50 кг в кількості 440 штук загальна вага якого 22 тони, належить ТОВ «Світ Цукру».
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що надані адвокатом ОСОБА_5 , як вже зазначалось вище, документи підтверджують факт законного перевезення цукру та його належності ТОВ «Світ Цукру». При цьому, лише сам по собі факт перевезення цукру не до пункту розвантаження в с. Замшани Ратнівський район Волинської області, а до пункту розвантаження у с. Середнє Водяне Тячівського району Закарпатської області, без надання інших доказів, на думку слідчого судді, не може безумовно свідчити про те, що зазначений цукор придбаний незаконним шляхом.
У відповідності до положень ч.ч.1 та 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З аналізу наведених положень випливає, що кожна сторона зобов'язана належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається.
Разом з тим, прокурором та слідчим, на переконання слідчого судді, не доведено, що вилучене у ході огляду місця події майно, здобуте у незаконний спосіб, а отже може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України. Натомість адвокатом ОСОБА_5 доведено, що ТОВ «Світ Цукру» є власником вилученого майна і таке майно здобуто ним у законний спосіб.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий та прокурор не довели необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільними інтересами та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
За таких підстав слідчий суддя враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження з об'ємом порушених прав ТОВ «Світ Цукру» та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст.131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно та додані до клопотання матеріали досудового розслідування №12022071140000303 від 13.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, - відмовити.
Вилучене майно, а саме цукор білий кристалічний в 440 поліетиленових мішках по 50 кг загальною вагою 22 тонни та товаротранспортну накладну серії ПР № 0001861 від 11.08.2022 року, повернути власнику - ТОВ «Світ Цукру» м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 28/2.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити, прокурору та надіслати особам, які були відсутні під час оголошення ухвали (згідно ч.7 ст.173 КПК України).
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1