08 серпня 2022 року
справа №380/5582/22
провадження № П/380/5617/22
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,
за участю:
представника позивача Шмиг Т.Р.,
представника відповідача Риб'як В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Малком 1» до Львівської митниці ДМС України про визнання незаконним та скасування рішення та картки відмови, -
Приватне підприємство «Малком 1» (79012, м. Львів, вул. Остроградських, 16/27 код ЄДРПОУ 38895732) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці ДМС України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/210024/l від 04.10.2021 року, винесене Львівською митницею Державної митної служби України;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2021/01607.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2021 року позивач заявив до митного оформлення ананаси нарізані кільцями та шматочками, поміщені в розчин цукру, без додавання спирту та оцтової кислоти, з вмістом цукру не менше 19%, в металевих банках, масою нетто 580 мл у загальній кількості 2700 коробів. До відповідної митної декларації форми МД-2 були додані всі належні товаросупроводжуючі документи, котрі підтверджували митну вартість товару за основним методом. Таку митну декларацію не було прийнято митним органом, а було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації за №UA209140/2021/01062. З картки відмови 04.06.2021 митним органом було винесено протокол про порушення митних правил №1039/10000/21, згідно якого в діях керівника позивача, ОСОБА_1 , начебто, наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (надалі також - МК України), а саме: переміщення через митний кордон України товарів на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року закрито провадження стосовно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. У зв'язку з закриттям провадження щодо керівника позивача щодо порушення митних правил, Компанія повторно вирішила здійснити митні формальності щодо поставленого товару. 01.10.2021 до митного оформлення було надано декларацію UA209140/2021/101181 з урахуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції, котрими встановлено відсутність в діях керівника позивача порушення митних правил. В цей же день, відповідач відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 МК України, направив позивачу запит на надання додаткових документів, з метою підтвердження заявленою декларантом митної вартості.
04.10.2021 відповідачем прийнято картку відмови № UA209140/2021/01607 у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA209140/2021/101181. Підставою для відмови у митному оформленні товарів, на думку митного органу, було неврахування позивачем вимог рішення про коригування митної вартості від 04.10.2021 за №UA209000/2021/210024/1. Зокрема, 04.10.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 04.10.2021 за № UA209000/2021/210024/1, щодо партії ананасів, котрі позивач поставляв в Україну. Відповідач відмовився визнати митну вартість товарів за основним методом, натомість застосував метод визначений статтею 60 МК України - визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою недопущення псування продукції та розблокування поставок продукції на територію України, позивачем прийнято рішення подати нову митну декларацію №UA209140/2021/102297 з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості від 04.10.2021 за № UA209000/2021/210024/1. Як наслідок, при поданні нової митної декларації позивач був змушений доплатити різницю митних платежів в розмірі 93 908,16 гривень. Позивач вважає рішення відповідача незаконними, відтак за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою від 29.03.2022 позовну заяву залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору.
Представник позивача 05.04.2022 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви якою усунув недоліки, передбачені ухвалою від 29.03.2022.
Ухвалою судді від 11.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 11.05.2022.
03.05.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що під час митного оформлення МД UA209140/2022/101181 від 01.10.2021, а саме товару «Ананаси консервовані» було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено, що на момент подання до митного оформлення МД № UA209140/2021/101181 від 01.10.2022 Львівська митниця мала у своєму розпорядженні інформацію про обставини складання протоколу про порушення митних правил №1039/10000/21 від 04.06.2021 про притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_1 , директора ПП «Малком 1» та, відповідно, про наявність пакету документів, що містять інші відомості щодо числових значень вартості товару. Виходячи з викладеного Львівська митниця дійшла до висновку, що задекларована вартість товарів не відповідає «дійсній вартості» відповідно до вимог ст.7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Декларантом невірно вказано митну вартість товарів, відмінність полягає виключно у відомостях щодо вартості товарів, а саме у рахунку-фактурі від 22.03.2021 №VK21/0241, що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, загальна вартість товарів зазначена у розмірі 25650,00 доларів СІНА на умовах поставки FOB Бангкок, Королівство Таїланд; згідно Інкотермс, а відповідно до відомостей рахунку-фактури від 22.03.2021 №VK21/0241 (той сам номер і дата рахунку фактури), що був виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845, загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаем Чабанг, Королівство Таїланд; згідно Інкотермс плюс витрати на транспортування до перетину митного кордону України становлять на рівні 65921,76 грн. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відомості, зазначені в рахунку-фактурі від 22.03.2021 №УК21/0241, на основі якої був складений протокол про порушення митних правил від 04.06.2021 №1039/10000/21. Про дані факти наявності у позивача двох рахунків фактур з тими самими номерами від 22.03.2021 №УК21/0241, але з різними сумами в них описані в рішенні суду у справі №760/16985/21. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Зважаючи на викладене відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 04.10.2021 № UA209000/2021/210024/1 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню. Щодо судового збору вважає, що такий переплачений позивачем адже мав складати 4962, 00 грн.
11.05.2022 у судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення доказів, яким долучив до матеріалів справи копію інвойсу №VK21/0241.
11.05.2022 у судовому засіданні представник позивача подав відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що у позовній заяві позивач детально описав перелік документів, які були надані митному органу для митного оформлення, у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач зазначає, що за позицією відповідача основною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали дані рахунку-фактури від 22.03.2021 року за № VK21/0241, в якому загальна вартість поставлених товарів складає 36 585,00 доларів США. Позивач не погоджується з такою підставою, оскільки не надавав такого документу до митного оформлення, такий документ було знайдено та оглянуто митним органом під час перевірки міжнародного експрес-відправлення документального характеру № 9300542845. Зазначає, що при здійсненні митного контролю та перевірки заявленої митної вартості, відповідач повинен керуватись виключно документами, котрі були надані безпосередньо декларантом для виконання контролюючим органом митних формальностей. На підтвердження митної вартості продукції позивача, Компанія надала до митного оформлення разом із митною декларацією UA209140/2021/101181, рахунок- фактуру (інвойс) №VK21/0241 від 22.03.2021 на загальну вартість товарів в розмірі 25650,00 доларів США. Жодних інвойсів. в котрих би митна вартість ідентичного чи схожого товару (задекларованого позивачем до ввезення на територію України) визначалась як 36 585,00 доларів США, позивач до митного оформлення не подавав. Окрім того, рахунок-фактура на суму 36 585,00 доларів США стосувався ананасів першого сорту (кращої продукції), в той час як предметом поставки позивача були ананаси другого сорту. Крім цього, як зазначив Солом'янський районний суд м. Києва у постанові від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21, в якій досліджувалося питання порушення митних правил з боку керівника позивача, митним органом не зазначено та матеріали справи не містять доводів того, чому до уваги потрібно брати товаросупровідні документи, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845, та ігнорувати надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.2021 №UA209140/2021/050078. Відтак, позивач вважає, що документи подані позивачем до митного оформлення містили всю необхідну інформацію для визначення митної вартості товару за основним методом; натомість відповідач при коригуванні митної вартості продукції позивача використав зовнішнє джерело інформації (документ), який позивач на подавав відповідачу для виконання будь-яких митних формальностей. Окрім того зазанчає, що протокол про порушення митних правил щодо керівника позивача, вже був розглянутий судом у справі, в якій було закрито провадження на момент прийняття оскаржуваних рішень. Відтак, інформація щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил, не могла братись до уваги при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості. Щодо судвого збору погоджується із твердженнями відповідача та вважає, що такий був переплачений.
11.05.2022 суд відклав підготовче засідання до 01.06.2022 для надання часу на ознайомлення із відповіддю на відзив.
12.05.2022 канцелярію Львівського окружного адміністративного суду повторно зареєстрована аналогічна відповідь на відзив.
01.06.2022 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та оголосив перерву до 22.06.2022.
22.06.2022 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 25.07.2022.
В судовому засіданні 25.07.2022 оголошено перерву до 01.08.2022.
29.07.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від відповідача щодо переліку документів, які були подані позивачем при повторному поданні документів до митного оформлення.
В судовому засіданні 01.08.2022 оголошено перерву до 08.08.2022.
07.08.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких позивач спростовує доводи представника відповідача про розбіжність відомостей в поданих до митного оформлення документах, наголошуючи на тому, що виявлений митним органом інвойс ним до оформлення не подавався.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив та у додаткових поясненнях
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
05.03.2020 між V&K Pineapple Canning CO., LTD (продавець) та ПП «Малком 1» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/03/2020, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у інвойсах, які є невід'ємною його частиною. Згідно п.4.1 контракту продавець продає, а покупець купляє на умовах поставки FOB Бангкок, Королівство Таїланд (Інкотермс 2010) товар у відповідності до інвойсів.
Згідно з контрактом ПП «Малком 1», придбало товари (відповідно до 31 графи електронної митної декларації): ананаси нарізані кільцями та шматочками, поміщені в розчин цукру, без додавання спирту та оцтової кислоти, з вмістом цукру не менше 19%, в металевих банках, масою нетто 580 мл у загальній кількості 2700 коробів. У графі 31 МД наявне посилання на електронний інвойс.
Отримавши придбаний за контрактом товар позивач подав до митного органу митну декларацію типу “ІМ 40 ДЕ” №UA209141/2021/055942 від 04.06.2021.
Відповідно до графи 44 ЕМД типу “ІМ 40 ДЕ” №UA209141/2021/055942 від 04.06.2021, на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано митному органу наступні документи:
-рахунок фактуру (інвойс) - Commercial invoice № VK21/0241 від 22.03.2021 на загальну вартість товарів в розмірі 25 650 доларів США;
-коносамент (Bill of Lading) від 02.04.2021 №ODS-0100/0321;
-накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) за №41036567;
-декларація про походження товару (Declaration/Certificate of Origin) VL21/0241 від 22.03.2021 (за №А2021-0000877);
-рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №2012 від 01.06.2021;
-зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/03/2020 від 05.03.2020, укладений між V&K Pineapple Canning CO., LTD та ПП «Малком 1».
04.06.2021 Державною митною службою України складено протокол про порушення митних правил №1039/10000/21, згідно з яким в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення через митний кордон України товарів на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
09.06.2021 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2021/01062, якою повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: декларантом невірно вказано митну вартість товарів, відмінність полягає виключно у відомостях щодо вартості товарів, а саме - у рахунку фактурі від 22.03.2021 №VK21/0241, що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, загальна вартість товарів зазначена у розмірі 25650,00 доларів США на умовах поставки FOB Бангкок, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс, а відповідно до відомостей рахунку-фактури від 22.03.2021 №VK21/0241, що був виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру № 9300542845, загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаем Чабанг, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс, у зв'язку із чим складено протокол про ПМП №1039/10000/21 від 04.06.2021 за частиною 1 статті 483 МКУ, а також тимчасовим вилученням товару.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, закрито провадження стосовно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. В постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21 зазначено наступне. Митним органом не зазначено та матеріали справи не містять доводів того, чому до уваги потрібно брати товаросупровідні документи, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845, та ігнорувати надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.2021 № UA209140/2021/050078. У протоколі про порушення митних правил не зазначено зв'язку щодо різниці вартості в документах, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845 та тими, що були надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.202.1 № UA209140/2021/050078. ОСОБА_1 від імені ТОВ «Малком 1» заключив контракт з компанією «V&K PINEAPPLE CANNING CO., LTD» на поставку товарів за погодженою між сторонами ціною. На підтвердження заявлено вартості товару, переміщуваного через митний кордон України митному органу було надано: Рахунок-фактура (інвойс) від 22.03.2021 № VK21/0241 та Коносамент від 02.04.2021 № CDS-0100/0321. Натомість, Київською митницею Держмитслужби жодних доказів на підтвердження того, що як заявлено надані до митного органу документи містить неправдиві відомості щодо вартості товарів, надано не було.
01.10.2021 позивач подав митну декларацію UA209140/2021/101181.
Відповідач 01.10.2021 направив позивачу повідомлення, яким запропонував йому надати додаткові документи, з метою підтвердження заявленою позивачем митної вартості.
Позивач до декларацію надав митну декларацію країни відправлення №А0241640308719 та платіжне доручення №60 від 13.05.2021.
04.10.2021 відповідач прийняв рішення №UA209000/2021/210024/l про коригування митної вартості товарів, яке обґрунтоване наступним. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. При цьому, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до вимог ч.1 п.2 приміток та додаткових положень до статті VІІ статті «Сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.» задекларована вартість товарів не відповідає «дійсній вартості» відповідно до вимог ст.7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, декларантом невірно вказано митну вартість товарів, відмінність полягає виключно у відомостях щодо вартості товарів, а саме - у рахунку-фактурі від 22.03.2021 №VK21/024i. що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, загальна вартість товарів зазначена у розмірі 25650,00 доларів США на умовах поставки FOB Бангкок, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс, а відповідно до відомостей рахунку-фактури від 22.03.2021 №VK21/0241, що був виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845, загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаєм Чабанг, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс плюс витрати на транспортування до перетину митного кордону України становлять на рівні 65921,76 грн. Зважаючи на викладене, митницею, відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. На вимогу декларантом надано платіжне доручення від 13.05.2021 №60, в якому відсутні дані щодо посилання на дану поставку, та декларацію країни відправлення. Всіх документів зазначених у вимозі не надано.
За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця Держмитслужби дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна і вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ та невірно проведеним розрахунком митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відомості, зазначені в рахунку-фактури від 22.03.2021 №VK21/0241, що був виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845 плюс транспортні витрати до перетину митного кордону України становлять на рівні 65 921,76 грн..
04.10.2021 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2021/01607, якою повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: неможливість завершення м/о у зв'язку з невірно заповненими гр. 12, 45, 43, 44 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 04.10.2021 №UA209000/2021/210024/1.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - Митний кодекс) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до п.20 ст.4 Митного кодексу митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Статтею 264 Митного кодексу визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.
Відомості про документи, визначені ч.3 ст.335 Митного кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (ГААТ).
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, суд виходить з наступних міркувань.
У рішенні Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/210024/l від 04.10.2021 зазначено, що задекларована вартість товарів не відповідає «дійсній вартості» відповідно до вимог ст.7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, декларантом невірно вказано митну вартість товарів, відмінність полягає виключно у відомостях щодо вартості товарів, а саме - у рахунку-фактурі від 22.03.2021 №VK21/024i. що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, загальна вартість товарів зазначена у розмірі 25650,00 доларів США на умовах поставки FOB Бангкок, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс, а відповідно до відомостей рахунку-фактури від 22.03.2021 №VK21/0241, що був виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845, загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаєм Чабанг, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс плюс витрати на транспортування до перетину митного кордону України становлять на рівні 65921,76 грн.
Судом встановлено, що аналогічні підстави були встановлені митницею при оформленні 09.06.2021 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2021/01062, у зв'язку із чим було складено протокол про ПМП №1039/10000/21 від 04.06.2021 за частиною 1 статті 483 МКУ.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, закрито провадження стосовно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
В постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21 встановлено наступні обставини. Митним органом не зазначено та матеріали справи не містять доводів того, чому до уваги потрібно брати товаросупровідні документи, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845, та ігнорувати надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.2021 № UA209140/2021/050078. У протоколі про порушення митних правил не зазначено зв'язку щодо різниці вартості в документах, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845 та тими, що були надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.202.1 № UA209140/2021/050078. ОСОБА_1 від імені ТОВ «Малком 1» заключив контракт з компанією «V&K PINEAPPLE CANNING CO., LTD» на поставку товарів за погодженою між сторонами ціною. На підтвердження заявлено вартості товару, переміщуваного через митний кордон України митному органу було надано: Рахунок-фактура (інвойс) від 22.03.2021 № VK21/0241 та Коносамент від 02.04.2021 № CDS-0100/0321. Натомість, Київською митницею Держмитслужби жодних доказів на підтвердження того, що як заявлено надані до митного органу документи містить неправдиві відомості щодо вартості товарів, надано не було.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що на момент повторного подання до оформлення митної декларації UA209140/2021/101181 позивачем разом з переліком інших документів було подано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21, яка набрала законної сили, а отже, митному органу було відомо про встановлені судом обставини та закриття провадження стосовно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, зокрема про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Щодо доводів митного органу про те, що встановлений судом факт про відсутність в ліях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не спростовує факту наявності однакових інвойсів з різною вартістю товару, то суд оцінює їх критично, оскільки постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 року в справі №760/16985/21 встановлено відсутність зв'язку щодо різниці вартості в документах, які знаходилися у міжнародному експрес-відправленні документального характеру № 9300542845 та тими, що були надані декларантом товаросупровідні документи разом із попередньою митною декларацією від 20.05.202.1 № UA209140/2021/050078.
За аналізом змісту ст.53 МК України митний орган аналізує документи, зазначені у частині другій цієї статті, щодо розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виходячи із переліку документів, які подані декларантом. Однак, рахунок-фактура від 22.03.2021 №VK21/0241, в якому загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаєм Чабанг, Королівство Таїланд, виявлений під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845, тобто позивачем не подавався.
Суд також враховує, що умови поставки, визначені в рахунку-фактурі від 22.03.2021 №VK21/024i. що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, - FOB Бангкок, Королівство Таїланд, згідно Інкотермс, що відповідає встановленим в п.1.4 контракту від 05.03.2020 за №05/03/2020 умовам поставки. В свою чергу, умови поставки в рахунку-фактурі від 22.03.2021 №VK21/0241, виявленому під час митного контролю МЕВ документального характеру №9300542845, визначено інші умови поставки FOB Лаєм Чабанг, Королівство Таїланд. Відповідач мав можливість встановити вищевказані обставини на підставі вивчення умов Контракту від 05.03.2020 за №05/03/2020 та змісту інвойсів від 22.03.2021 №VK21/0241.
Відтак, вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а навпаки підтверджують відсутність розбіжностей у саме поданих декларантом документах.
Щодо тверджень відповідача про правомірність врахування митним органом при визначенні митної вартості товару саме інвойсу від 22.03.2021 №VK21/0241, в якому загальна вартість цих же товарів складає 36585,00 доларів США на умовах поставки FOB Лаєм Чабанг, оскільки назва товару «RIO brand» співпадає з назвою товару в сертифікаті якості, тоді як в інвойсі від 22.03.2021 №VK21/024i. що був поданий у якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, загальна вартість товарів зазначена у розмірі 25650,00 доларів США, назва товару «RIO brand» (second grade), суд вважає лише припущеннями. Як досліджено судом, обидва найменування товару «RIO brand» і «RIO brand» (second grade) одночасно зустрічаються в поданих до митного оформлення документах, зокрема, декларації відправника, сертифікаті оригінальності, що спростовує доводи представника митного органу.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У даному випадку коригування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим. До того ж доводи відповідача покладені в основу його правової позиції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про протиправність дій Львівської митниці ДМС України щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішення Львівської митниці ДМС України про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Позивач сплатив судовий збір за вказаним позовом у сумі 6892,13 грн., що підтверджено відповідними квитанціями про сплату. Суд враховує доводи сторін щодо необхідності сплати за вказані позовні вимоги судового збору в розмірі 4962 грн., а тому в цій частині понесені позивачем судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДМС України. Щодо решти суми зайво сплаченого збору в розмірі 1930,13 грн., то така підлягає поверненню позивачу.
Позивач у позові зазначив про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
адміністративний позов Приватного підприємства “Малком 1” (79012, м. Львів, вул. Остроградських, 16/27 код ЄДРПОУ 38895732) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ 43971343) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/210024/1 від 04.10.2021 року, винесене Львівською митницею Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ 43971343).
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2021/01607.
Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства “Малком 1” (79012, м. Львів, вул. Остроградських, 16/27 код ЄДРПОУ 38895732) судові витрати у вигляді 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні судового збору.
Повернути Приватному підприємству “Малком 1” (79012, м. Львів, вул. Остроградських, 16/27 код ЄДРПОУ 38895732) з бюджету судовий збір у розмірі 1930,13 грн.(одна тисяча дев'ятсот тридцять) гривень 13 коп., сплачений згідно платіжного доручення №987 від 4 квітня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідних положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.08.2022.
Суддя Чаплик І.Д.