17 серпня 2022 року
справа № 380/6230/22
провадження № П/380/6273/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 655 від 10.03.2022 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області” про застосування до інспектора СРПП ВнП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062033) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.03.2022 № 161 о/с “Про особовий склад” про звільнення із служби в поліції, капітана поліції ОСОБА_1 (0062033) інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП з 23.02.2022;
- поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з 24.02.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з 24.02.2022 та стягнення середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою від 15.04.2022 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 08.06.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.03.2022 начальник ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 затвердив висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. Головне управління Національної поліції у Львівській області 10.03.2022 видало наказ № 655 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області” яким застосовано до інспектора СРПП ВнП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062033) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. На підставі наказу ГУНП у Львівській області від 10.03.2022 № 655, 23.03.2022 Головне управління Національної поліції у Львівській області видало наказ № 161о/с про звільнення позивача зі служби відповідно до Закону України “Про національну поліцію” за п, 6 ч. 1 от. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вважає що матеріали службового розслідування не містять неупереджених, належних та достовірних фактів порушення позивачем в службовій діяльності законодавчих та нормативно-правових актів, які наведені в наказі ГУНП у Львівській області № 655 від 10.03.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області». Зазначає, що при застосуванні найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не було враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку позивача, як поліцейського та його ставлення до служби.
Також вказує, що в порушення положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 позивача особисто не ознайомлювали та не вручали наказ ГУНП у Львівській області № 431 від 11.02.2022 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» та наказ ГУНП у Львівській області № 478 від 15.02.2022 «Про внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії»; не відбирались пояснення щодо обставин, які досліджувались дисциплінарною комісією ГУНП у Львівській області під час службового розслідування.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 17.05.2022 (вх. № 34750), у якому зазначає, що у ході проведеного службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 являючись відповідно до підпункту "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, 10.02.2022 використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості отримав неправомірну вигоду в розмірі 5 тисяч гривень, чим грубо порушив службову дисципліну зокрема вимоги статті 22 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про запобігання корупції", вимоги статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині обов'язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також вимоги пункту 5 Розділу І, абзаців 2,3,6 пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Наголошує, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Зазначає, що ознайомлення з висновком службового розслідування є правом особи, реалізація якого залежить від волевиявлення самої особи, а тому неознайомлення в даному випадку позивача з висновком службового розслідування до винесення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не свідчить про порушення ГУНП у Львівській області порядку проведення такого службового розслідування.
Звертає увагу суду, що у ході службового розслідування інспектор капітан поліції ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився відповідно до статті 63 Конституції України. Позивач відмовився від надання пояснень 11.02.2022, тобто в той самий день, коли службове розслідування було призначено. Таким чином, позивачу ще з самого початку було відомо, що стосовно нього проводиться службове розслідування. Твердження позивача щодо фактичного позбавлення права на захист є надуманими та не відповідають дійсності.
Також зазначає, що право на захист позивача в межах службового розслідування не порушено і не могло бути порушеним, оскільки службове розслідування проводилось у зв'язку з необхідністю притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності, а не кримінальної. Крім того, за результатами службового розслідування позивача звільнено у зв'язку із встановленням та підтвердженням наявності в його діях дисциплінарного проступку, а не ознак кримінального правопорушення.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказує, що у випадку відмови позивача від надання пояснень під час проведення службового розслідування мав бути складений відповідний акт, а не пояснення, і тільки такий акт може підтверджувати відмову поліцейського від надання пояснень під час службового розслідування. У той же час, відповідач не надав відповідного акту про відмову від надання пояснень в межах службового розслідування. Крім цього, 11.02.2022 позивачу не було відомо, і йому не було поставлено до відома, що 11.02.2022 відносно ОСОБА_1 ГУНП у Львівській області розпочато службове розслідування, як і не було представлено 11.02.2022 на ознайомлення інспектором ВСР УГІ ГУНП у Л/о капітаном поліції Смолінською В.І. копії наказу ГУНП у Львівській області від 11.02.2022 № 431 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків».
У судовому засіданні 03.08.2022 суд заслухав вступну промову позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 у період з 12.05.2015 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 прийнятий на службу в поліції. Остання посада - інспектор СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.
13.01.2022 до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 42022140000000010 за ч. 3 ст. 368 КК України.
11.02.2022 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2022 у справі № 463/1176/22 (провадження № 1-кс/463/847/22) застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240,00 грн.
Відповідно до довідки про звільнення Серії ЛЬВ № 20900 ОСОБА_3 тримався під вартою в ДУ "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" з 11.02.2022 по 14.02.2022 звідки звільнений під заставу 14.02.2022 у зв'язку із сплатою застави в розмірі 99240 грн.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2022 у справі № 463/1176/22 (провадження № 1-кс/463/847/22) відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади інспектора сектора реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, на строк починаючи з 17.02.2022 до 11.04.2022 включно (в межах строків досудового розслідування).
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.03.2022 у справі № 463/1176/22 (Провадження № 1-кс/463/847/22) застосовуваний до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Льовова від 11.02.2022 в межах кримінального провадження № 42022140000000010 від 13.01.2022 запобіжний захід у вигляді застави змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Повідомленням про зміну підозри від 27.05.2022, повідомлено ОСОБА_1 про "зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди на підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища".
До ГУНП у Львівській області 10.02.2022 надійшла інформація про те, що цього ж дня, у м. Борислав, Дрогобицького району, Львівської області, працівниками ТУ ДБР, розташоване у м. Львові, в межах кримінального провадження № 42022140000000010 розпочатого 13.01.2022 за ч. 3 ст. 368 КК України, затримано інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , який отримав неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень у громадянина Л. за сприяння останньому у безперешкодному перевезенні лісоматеріалів. Також з цього приводу до ГУНП надійшов лист з ЛУ ДВЕ НП України.
Враховуючи, що дана обставина є приводом для призначення службового розслідування, керуючись ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч. 1, 2 розділу II "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України" та ч. 3 розділу 2 "Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України", затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 прийнято наказ від 11.02.2022 № 431 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків.
07.03.2022 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.
У матеріалах службового розслідування наявне пояснення інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Волоса А.М. від 11 лютого 2022, згідно з яким ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився відповідно до статті 63 Конституції України.
Наказом від 10.03.2022 № 655 за грубе порушення службової дисципліни, зокрема пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 1 5.03.2018 № 2337-VІІІ, пункту 5 розділу І, абзаців 2, 3, 6 пункту і розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 22 та ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про запобігання корупції» та скоєння вчинку, що підриває та дискримінує авторитет Національної поліції України, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, застосовано до інспектора СРПП ВнП № І Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062033) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом від 23.03.2022 № 161 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” звільнено з 23.03.2022 зі служби в поліції за п 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи протиправними накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення з поліції, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України "Про Національну поліцію" від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію": підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За приписами частин 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11. №1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Положеннями ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
Відповідно до ч.1, ч. 11 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Згідно із приписами ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Як свідчать обставини справи, у ході проведення службового розслідування, встановлено, що 10.02.2022 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня у АДРЕСА_1 працівниками УСБУ спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, в межах кримінального провадження № 42021140000000010, розпочатого 13.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, затримано інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , за фактом вимагання і отримання неправомірної вигоди у громадянина ОСОБА_4 у сумі 5000 гривень за сприяння у безперешкодному перевезенні лісоматеріалів, на які відсутні дозвільні документи. Грошові кошти в сумі 5000 гривень вилучені на місці події працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові. Капітана поліції ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та поміщено до ITT ГУНП Львівській області.
11.02.2022 року Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, Сегеда П.С., розглянувши матеріали кримінального провадження № 42022140000000010 від 13.01.2022 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, встановивши наявність достатніх доказів повідомив інспектору СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням даної їй влади чи службового становища.
У ході службового розслідування 14.02.2022 за вих. № 232/67/01-2022 надіслано запит слідчому Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, Павлу Сегеді про надання копії підозри, оголошеної ОСОБА_1 в рамках досудового розслідування № 42022140000000010, розпочатого 13.01.2022.
З копії повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 11.02.2022 вбачається, що останній, будучи інспектором СРПП ВП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, діючи у порушення вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 1, 3, 18, 19, 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції», статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, функціональних обов'язків інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, затверджених т.в.о. начальника ВнП № 1 вказаного РВП ГУНП у Львівській області від 30.04.2021, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням такої, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, усупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, 05.02.2022 о 17:30, перебуваючи у приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_2 вимагав і одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 тисяч гривень за не створення штучних перешкод у діяльності останнього, пов'язаної з перевезенням лісоматеріалів. 10.02.2022 близько 16:15, перебуваючи на території автомийки, що розташована неподалік адреси: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням такої, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, вимагав та одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5 тисяч гривень за не створення штучних перешкод у діяльності останнього, пов'язаної з перевезенням лісоматеріалів.
У ході службового розслідування інспектор СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився відповідно до статті 63 Конституції України.
Зі службової характеристики, наданої начальником Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_6 , вбачається, що капітан поліції ОСОБА_1 за період проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе посередньо. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає, однак не завжди правильно керується ними в своїй практичній діяльності. На зауваження з боку керівництва реагує, однак не завжди робить належні висновки. До виконання своїх службових обов'язків відноситься не завжди сумлінно.
За наслідками проведення службового розслідування, начальником ГУНП у Львівській області 07.03.2022 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, та за грубе порушення службової дисципліни до інспектора СРПП ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , наказом начальника ГУНП у Львівській області від 10.03.2022 № 655 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції виконане (реалізоване) шляхом видання наказу начальника ГУНП у Львівській області від 23.03.2022 № 161 о/с Про особовий склад, про звільнення зі служби в поліції з 23.03.2022 капітана поліції ОСОБА_1 .
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Суд враховує, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.12.2019 у справі № 16/70/16, від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18.
При цьому, дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування звернула увагу на той факт, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Тому, дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення спірних наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах.
Суд зазначає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.
Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, а тому відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Щодо посилань позивача на те, що позивач не був ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування, матеріалами службового розслідування, не було відібрано пояснень від позивача, відтак позивач був позбавлений права на участь у службовому розслідуванні суд зазначає таке.
Наявність такого процесуального порушення, як неврахування права особи на участь у процесі службового розслідування та прийняття рішення про застосування відповідачем дисциплінарного стягнення, не ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування не може бути самостійною правовою підставою для звільнення відповідача від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку.
Разом з тим, у матеріалах службового розслідування наявне пояснення позивача від 11.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України відмовився від надання пояснень. Впродовж усього часу дисциплінарного провадження, від дати його призначення 11.02.2022 до дати ухвалення висновку службового розслідування 07.03.2022, позивач не повідомив Дисциплінарну комісію про намір надати пояснення.
Крім того, під час розгляду справи позивачу надано можливість ознайомитися з матеріалами службового розслідування, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Також надано можливість позивачу викласти свої пояснення та доводи, які не були приведені ним в ході службового розслідування з метою забезпечення прав позивача щодо врахування таких пояснень та доводів при оцінці обставин щодо наявності у його діях ознак дисциплінарного проступку та правомірності прийняття оскаржених наказів.
Проте, приведені позивачем доводи не спростовують обставин щодо скоєння позивачем проступку, який підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни.
Отже, доводи позивача про позбавлення його можливості надати письмові пояснення, не можна визнати обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року по справі № 300/1406/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку оскарженим наказам відповідача, суд звертає увагу на те, що визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність факту скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання працівника поліції та свідчить про порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому відповідач при прийнятті спірних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, відповідно, відсутні правові підстави для скасування таких наказів.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, отже, підстави для їх задоволення також відсутні.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку суду в тій мірі, щоб вважати рішення судів обґрунтованими.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржених рішень, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складений 17.08.2022.
Суддя Кедик М.В.