17 серпня 2022 року № 320/5166/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Міністерство внутрішніх справ України (далі - позивач - 1), Національна академія Національної гвардії України (далі - позивач - 2) звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 22.08.2019 по 24.03.2021 у розмірі 238657,90 грн.
30.04.2020 судом направлено запит до Відділу обліку і моніторингу Інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про місце реєстрації проживання або перебування ОСОБА_1 .
До суду 09.07.2021 надійшла відповідь на вищевказаний запит.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Національної гвардії України з 22.08.2019 по 24.03.2021 на посаді курсанта. Відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Позивач - 2 вважає, що має право на відшкодування витрат пов'язаних з проходженням служби за рахунок відповідача. у зв'язку із достроковим розірванням контракту.
27.07.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволені адміністративного позову. Зазначив, що у позивачів відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, оскільки Законом №2232-ХІІ та іншими законами не встановлено обов'язку відшкодування грошового забезпечення військовослужбовців у разі припинення військової служби. Вважає, що грошове забезпечення (заробітна) плата до витрат на утримання, які особа зобов'язана відшкодувати у випадку розірвання контракту під час навчання не входить.
Звертає увагу, що наразі відсутній нормативно затверджений Порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування, а тому для визначення конкретної суми, яку позивач - 2 просить стягнути з нього, не існує нормативного підгрунття. Крім того, станом на момент подачі відзиву він проходить строкову військову службу в батальйоні забезпечення навчального процесу Національній гвардії України.
Окремо наголосив на пропущення позивачами місячного строку звернення до суду передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, тоді як спір стосується звільнення з публічної служби.
У відповіді на відзив представник позивача - 2 зазначив, що відповідачем у добровільному порядку укладено контракт, прийнявши на себе зобов'язання щодо відшкодування МВС України витрат, які пов'язані з утриманням його в академії. Вважає, що ототожнення відповідачем правової природи грошового забезпечення курсантів та військовослужбовців лінійних військових частин Національної гвардії України суперечить законодавчим принципам, відповідно до яких організовується діяльність цих бюджетних установ (організацій).
Наголосив, що розрахунки фактичних витрат державного бюджету на утримання у Національній академії Національної гвардії України ОСОБА_1 складені у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат утримання військовослужбовців строкової служби з урахуванням строкової військової служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України до вступу на навчання у Національну академію Національної гвардії України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 №716 «Про зарахування кандидатів з числа військовослужбовців Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень)» солдат ОСОБА_1 зарахований на навчання за державним замовленням до Національної академії Національної гвардії України на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки за спеціальністю 081 «Право», спеціалізація «Право Національної безпеки; військове право» та призначений на посаду курсант.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 22.08.2019 №189 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України строком на період навчання з 22.08.2019.
Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 26.07.2019 та набрав чинності з 22.08.2019.
28.01.2021 солдатом ОСОБА_1 до керівництва Національної академії Національної гвардії України подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів за наявності підстав передбачених підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу. Відповідач з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти" ознайомлений та згоден.
19.03.2021 на засіданні вченої ради Національної академії Національної гвардії України розглядалося питання про недоцільність подальшого навчання у Національній академії Національної гвардії України солдата ОСОБА_1 та було постановлено вважати недоцільним подальше навчання зазначеного курсанта та рекомендовано начальнику Академії припинити (розірвати) контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України. Рішення Вченої Ради Академії викладено у Протоколі №6 від 19.03.2021 та введено в дію наказом начальника Академії від 23.03.2021 №241 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 19.03.2021 №6».
Згідно наказу начальника Академії №245 від 23.03.2021 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » та витягу з наказу начальника Академії №60 (по стройовій частині) від 24.03.2021 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і Відповідачем був достроково припинений (розірваний), а Відповідач відрахований з навчального закладу та виключений зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період з 22.08.2019 по 24.03.2021, витрати на його утримання становлять 238 657 (двісті тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 90 копійок, з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 224 293,46 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 13491,00 грн.; медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 534,53 грн.; продукти харчування на суму 338,91 грн.
24.03.2021 відповідачем підписано витяг з порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та заяву-зобов'язання, в яких зазначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування зазначених витрат, буде здійснено стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.
Враховуючи те, що відповідачем не відшкодовано заборгованість з фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України, позивачі звернулися до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до п.п. З, 6 Розділу І, п.1 Розділу VІІІІ Статуту Національної академії Національної гвардії України, Національна академія Національної гвардії України є вищим військовим навчальним закладом, державної форми власності, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України та знаходиться у сфері управління МВС України.
Основною метою діяльності Академії є освітня діяльність, спрямована на підготовку курсантів (слухачів), ад'юнктів, докторантів для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Національній гвардії України за державним замовленням.
Фінансування Академії здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету.
Отже курсанти, які навчаються в Національній академії Національної гвардії України перебувають на повному державному забезпеченні.
Відповідно до п.п. 50, 55, 56 п.4, п.п 2 п.5 Положення про МВС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878, МВС України організовує в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату МВС України та територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери його управління, Національної гвардії, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань, забезпечує формування пропозицій до обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та післядипломну освіту фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів для МВС України, Національної гвардії та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і Координує Міністр, забезпечує на базі навчальних закладів, що належать до сфери управління МВС України, підготовку та професійне навчання кадрів для МВС України, Національної поліції та Національної гвардії.
Поряд з цим, МВС України з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат МВС, територіальні органи, заклади, установи і на підприємства, що належать до сфери управління МВС, організовує роботу з підготовки та професійного навчання працівників МВС, поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії.
Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII)
За правилами ч. 3 та 5 ст. 25 Закону №2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої ст. 23 цього Закону.
Суд критично ставиться до твердження відповідача, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку відшкодування грошового забезпечення військовослужбовцем у разі припинення з ним військової служби, оскільки частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" п. 1 ч. 5 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Судом встановлено, що 24.03.2021 відповідача відраховано з навчального закладу та виключений зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
Отже, у відповідності до ч. 10 ст. 25 Закону №2232-XII відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо неможливості застосування приписів пункту 3 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №946), з огляду на таке.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком "№946.
Згідно з п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 за №419/831/240/605/537/219/534.
Відповідно до п. 2.1 Порядку №964 розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з п. 2.1.1 Порядку №964 розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до п. 2.1.2 Порядку №964 розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
За змістом п. 2.1.4 Порядку №964 розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до п. 2.1.6 Порядку №964 розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Вищевказаним нормами спростовується твердження відповідача що законодавством не наведено переліку витрат, пов'язаних із утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, які слід відшкодовувати у разі наявності підстав.
Суд зауважує, що розрахунок фактичних витрат державного бюджету на утримання ОСОБА_1 у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової військової служби, яку проходив він у військовій частин НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідає пункту 6 Порядку №964, яким визначено, що витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Наявними в матеріалах справи копіями довідок розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в університеті складає 238 657 грн. 90 коп.
Аргументи відповідача щодо необґрунтованості розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням у сумі 238 657 грн. коп. спростовуються наданими позивачами доказами.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту з визначених у ньому підстав не відшкодував такі, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Пунктами 7-8 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.
Суд відхиляє твердження відповідача, про пропуск позивачами місячного строку звернення до суду із відповідними вимогами, оскільки судом встановлено, що претензію Національної академії Національної гвардії України від 25.03.2021 №84/11/202 він отримав особисто 25.03.2021, тоді як цей позов направлено до суду засобами поштового зв'язку 22.04.2022, що підтверджується відміткою з АТ «Укрпошта».
Отже строк звернення до адміністративного суду з даним позовом позивачами не пропущено.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки в даному випадку позивачі виступали в якості суб'єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ірпінським МВ Управління ДМС України в Київській області 28.02.2015, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 22.08.2019 по 24.03.2021 у розмірі 238 657 (двісті тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім грн.) 90 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.