про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
12 серпня 2022 року м. Київ 320/6453/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання відповідача, починаючи з 25.04.2019р. провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 , з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19, 1737/19), та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яку мотивовано тим, що позивач 23.06.2022 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, однак отримав відмову, що викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.07.2022. Тому строки на звернення до суду ним не пропущені.
Згідно частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як убачається зі змісту позовної заяви, спірні відносини стосуються порушення права позивача на перерахунок пенсії у відповідності до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про які позивач міг та повинен був дізнатися після прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019, відповідно, з 26.04.2019 розпочав перебіг строк звернення позивача до суду з позовом про неперерахування йому органами Пенсійного фонду пенсії відповідно до положень вказаної норми.
Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся 20.06.2022, про що свідчить дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою, та просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії за період з 25.04.2019. Вказаний період значно перевищує шестимісячний строк, в межах якого можуть бути заявлені позовні вимоги.
За наведених обставин суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та залишив позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
Втім, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не наведено будь-яких поважних причин, які б обгрунтовували право позивача заявляти позовні вимоги саме за вказаний ним період.
Відтак, суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Відтак, подання позовної заяви, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим в силу позиції Європейського Суду з прав людини у даному питанні.
Виходячи з встановленого, на підставі ч. 2 ст. 121 КАС України суд вважає за можливе продовжити позивачу встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
1. Продовжити позивачу встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
3. Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.