15 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/327/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - Попюк М.І.
представника відповідача - Крупа-Газуда М.В.
представники третіх осіб - не з'явилися;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2А), Державна казначейська служба України (м. Київ 01601, вул. Бастіонна, 6) про стягнення коштів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області, де позивачем зазначено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державну казначейську службу України про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 429516,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року №0740/753/18, що набрало законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 193 858,00 грн. та пеню в сумі 134 58,35 грн., нараховану на суму такої заборгованості - рішення суду виконано 08.01.2020 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року №807/532/18, що набрало законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1123330,00 грн. та пеню в сумі 1048328,95 грн., нараховану на суму такої заборгованості - рішення суду виконано 14.01.2020 року. Позивач зазначає, що оскільки бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено із запізненням, підлягає стягненню пеня, нарахована починаючи з дня, наступного за останнім днем нарахування пені, визначених судом по момент погашенням заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити такі, з мотивів викладених у позовній заяві.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, що нормами Податкового кодексу України і зокрема ст. 200 Податкового кодексу України, яка визначає порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не передбачено подання платником податків відповідної заяви щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. А також, нормативно неврегульованим є порядок нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізму її виплати платнику податків. Разом з тим, звертає увагу, що позивач не звертався до Головного управління ДПС у Закарпатській області чи її територіальних органів із заявою щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог в мовному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов.
Від третіх осіб до суду надійшли пояснення, відповідно до яких такі зазначають, що нормами чинного законодавства встановлено обов'язкову умову для отримання платником податків пені, яка полягає у написанні відповідної заяви та подання її контролюючому органові. Позивачем не було дотримано вимог Податкового кодексу України, а саме позивач не звертався в органи Державної податкової служби України із заявою для повернення пені.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року №0740/753/18 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 193858 грн. (сто дев'яносто три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім гривень) та пеню в розмірі 134058,35 грн. (сто тридцять чотири тисячі п'ятдесят вісім гривен тридцять п'ять копійок).
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року №0740/753/18 набрало законної сили 08.11.2019 року.
Вказане судове рішення від 24.07.2019 року №0740/753/18 виконано 08.01.2020 року, та зазначена сума відшкодована позивачу у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача (а.с. 6-7).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року №807/532/18 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління державної казначейської служби України Закарпатської області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про стягнення коштів з Державного бюджету України - задоволено частково.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року №807/532/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1123330,00 грн. (один мільйон сто двадцять три тисячі триста тридцять гривень 00 коп.) та пеню в розмірі 1048328,95 грн. (один мільйон сорок вісім тисяч триста двадцять вісім гривень 95 коп.).
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року №807/532/18 набрало законної сили 07.11.2019 року.
Вказане судове рішення від 26.06.2019 року №807/532/18 виконано 14.01.2020 року, та зазначена сума відшкодована позивачу у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача (а.с. 6-7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Разом з тим, нормами Податкового кодексу України і зокрема ст. 200 Податкового кодексу України, яка визначає порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не передбачено подання платником податків відповідної заяви щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Таким чином, рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року №807/532/18 та від 26.06.2019 року №807/532/18 встановлена правомірність заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені нарахованої на суму такої заборгованості.
Положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено із запізненням, підлягає стягненню пеня, нарахована починаючи з дня, наступного за останнім днем нарахування пені, визначених судом по момент погашенням заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Таким чином, наявні підстави для стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а саме: на суму бюджетної заборгованості 193 858,00 грн. за період з 01.07.2018 року по 08.01.2020 року включно - 60 349,85 грн.; на суму бюджетної заборгованості 1123330,00 грн. за період з 06.06.2018 року по 14.01.2020 року включно - 369166,25 грн.
Враховуючи вище викладене, суд вважає обґрунтованим здійснений позивачем розрахунок пені в загальному розмірі 429516,10 грн., оскільки такий проведений відповідно до положень п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідач та треті особи не надали жодних заперечень щодо правильності та обґрунтованості даної суми.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 4295,17 грн.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 КАС України, суд, -
1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694), де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2А, код ЄДРПОУ 37975895), Державна казначейська служба України (м. Київ 01601, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про стягнення коштів - задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 429 516, 10 (чотириста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 10 копійок) грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4295,17 (чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 17 коп.) грн.
4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 18.08.2022 року.