18.08.2022 Справа № 756/5772/22
Справа № 756/5772/22
1-кп/756/1188/22
18.08.2022 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100050001024 від 26.06.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого:
- вироком Мінського районного суду міста Києва від 12.12.1994 за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 04.11.1996 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 1 рік 8 місяців 24 дні;
- вироком Мінського районного суду міста Києва від 12.12.2000 за ч. 3 ст. 140 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 19.01.2005 звільненого по відбуттю строку призначеного покарання;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2007 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (справа №1-429/2007); 23.10.2009 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання 4 місяці 26 днів;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.11.2010 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; 06.06.2014 звільненого по відбуттю строку призначеного покарання;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 10.08.2017 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (справа №756/8166/17);
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 12.12.2017 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць (справа №756/7140/17);
- вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 25.05.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці (справа №761/22539/17); 10.10.2019 звільненого по відбуттю строку призначеного покарання;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки (справа №756/18211/21);
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за попереднім вироком суду від 17.12.2021 та цим вироком до остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки (справа №756/788/20). 24.06.2022 звільненого з ДУ «Київський слідчий ізолятор» для подальшого направлення до виправного центру,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, із 05:30 26.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб.
Водночас, судом установлено, що 26.06.2022 приблизно о 13:10 ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного ТОВ «Сільпо-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), вчинене повторно в умовах воєнного стану, прийшов до торгівельної зали супермаркета «Сільпо» за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 46.
Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня в той же час ОСОБА_3 у приміщенні вказаного магазину умисно з корисливих мотивів шляхом вільного доступу з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв зі стелажів товар, належний ТОВ «Сільпо-ФУД», а саме: корм для котів «Felix Fantastic» с говядиной в желе (арт. 878796,) у кількості 14 шт. вартістю за 1 одиницю 9,83 грн (без урахування ПДВ), на суму 137,62 грн (без урахування ПДВ); гель для душа «Nivea» Крем и апельсин (арт. 817032) об'ємом 750 мл у кількості 4 шт., вартістю за 1 одиницю 99,17 грн (без урахування ПДВ) на суму 396,68 грн (без урахування ПДВ); гель для душа «Nivea» Увлажнение и уход (арт. 669641) об'ємом 500 мл у кількості 4 шт., вартістю за 1 одиницю 73,33 грн (без урахування ПДВ) на суму 293,32 грн (без урахування ПДВ); Гель-уход для душа «Nivea» Крем карамболь (арт. 669643) об'ємом 500 мл у кількості 1 шт, вартістю 63,74 грн (без урахування ПДВ) на загальну суму 891,36 грн (без урахування ПДВ) та сховав вказаний товар у рюкзак, який був при ньому того дня. Після чого, пройшовши із викраденим товаром лінію кас супермаркета, не розрахувавшись за вказаний товар, направився до виходу з нього.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, останній свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками охорони супермаркета.
Внаслідок вчинення злочину, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_3 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «Сільпо-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198) на загальну суму 891,36 грн (без урахування ПДВ).
Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-ФУД» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з'явився. Водночас, до суду надійшла заява, в якій представник потерпілого просить проводити судове провадження за його відсутності, а тому, заслухавши позиції сторін про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого, врахувавши відсутність цивільного позову, а також те, що викрадений товар повернуто представнику потерпілого на відповідальне зберігання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, зокрема те, що 26.06.2022 близько обіду він прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у місті Києві (просп. Героїв Сталінграда, 46), де, озирнувшись та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, не маючи грошей на оплату товару, з торгівельних полиць взяв корм для котів та гелі для душу, які помістив до рюкзака, який був при ньому, та, пройшовши лінію кас і не розрахувавшись за вказаний товар, направився до виходу з торгового приміщення супермаркета, однак був зупинений працівником служби охорони магазину. На запитання охоронця про наявність неоплаченого товару він відразу добровільно повідомив про те, що такий є. Після цього на місце події було викликано слідчо-оперативну групу і він добровільно видав працівникам поліції товар.
При цьому, ОСОБА_3 , висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся та просив суворо не карати.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних рішень, що стосуються долі речових доказів та таких, що стосуються затримання та застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також матеріалів, що характеризують особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред'явленого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши долучені стороною обвинувачення письмові матеріали кримінального провадження, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, коли обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, доведена повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, має повну середню освіту, неодружений, за місцем останнього місця тримання під вартою ДУ «Київський слідчий ізолятор» характеризується посередньо, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
При цьому, суд вважає, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що у кримінальному провадженні наявна обставина, що пом'якшує покарання, - «вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин», про що порушувала питання сторона захисту в судових дебатах, оскільки суду не надано будь-яких доказів існування таких обставин, які були б поштовхом до вчинення обвинуваченим злочину.
Зважив суд і на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має незняті і непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів, неодноразово реально відбував покарання у виді позбавлення волі та неодноразово до нього застосовувалося умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак обвинувачений належних висновків для себе не зробив та, будучи востаннє 24.06.2022 звільненим з ДУ «Київський слідчий ізолятор» для подальшого направлення до виправного центру для відбування покарання у виді обмеження волі за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022, через короткий проміжок часу вже 26.06.2022 вчинив закінчений замах на тяжкий корисливий злочин проти власності, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та свідоме порушення закону.
З огляду на викладене, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, а також мотиви, характер і спосіб вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжких, причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця відповідно до положень ст. 68 КК України в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого та з розміром матеріальної шкоди, яку він міг спричинити в разі доведення злочину до кінця, зваживши на особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення винному покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому суд не вбачає правових підстав для застосування ст. 69 КК України, та переходу до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме до покарання у виді обмеження волі, про що порушувала питання сторона захисту в судових дебатах.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Тобто, застосовуючи правила ст. 71 КК України, за сукупністю вироків суд має визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 востаннє засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за попереднім вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17.12.2021 у виді обмеження волі на строк 2 роки та цим вироком (від 20.05.2022) у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців, ОСОБА_3 було визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. Крім того, постановлено строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі. При цьому до набрання законної сили вироком від 20.05.2022 залишено без зміни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , застосований до останнього до набрання законної сили вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17.12.2021. Постановлено в строк покарання, визначеного остаточно на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 05.10.2021 до набрання законної сили вироком від 20.05.2022 та строк слідування засудженого до виправного центру з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі відповідно до правил ст. 72 КК України.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022 щодо ОСОБА_3 набрав законної сили 20.06.2022 та 24.06.2022 останнього звільнено з ДУ «Київський слідчий ізолятор» для подальшого направлення до виправного центру для відбування покарання у виді обмеження волі за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив замах на умисний корисливий злочин проти власності за цим вироком після постановлення попереднього вироку Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022, але до повного відбуття покарання, суд вважає за доцільне при визначенні остаточного покарання застосувати правила ст. 71 КК України і до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 20.05.2022 у виді обмеження волі з урахуванням правил ст. 72 КК України щодо складання покарань та їх співвідношення.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Водночас, приймаючи рішення щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує, що на стадії досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого визначено до 24.08.2022.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, враховуючи положення статей 177, 178, 331 КПК України, суд вважає правильним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Інші заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Залік досудового тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 слід вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.
Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2022, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
Строк відбування ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 26.06.2022 (момент фактичного затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
- корм для котів «Felix Fantastic» с говядиной в желе (арт. 878796,) у кількості 14 шт.; гель для душа «Nivea» Крем и апельсин (арт. 817032) у кількості 4 шт.; гель для душа «Nivea» Увлажнение и уход (арт. 669641) у кількості 4 шт.; Гель-уход для душа «Nivea» Крем карамболь (арт. 669643) у кількості 1 шт., які було передано представнику потерпілого на відповідальне зберігання, - залишити потерпілому за належністю;
- DVD-R диск із записами з камер відеоспостереження з супермаркету «Сільпо» у м. Києві (просп. Героїв Сталінграда, 46) від 26.06.2022, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1