18.08.2022
Справа № 721/586/22
Провадження № 3/721/447/2022
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участі секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Путильського районного суду Чернівецької області адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка фахівця зв'язку,-
Молодший сержант ОСОБА_1 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост» на напрямку 615 прикордонного знаку в період з 11.00 год. 11.06.2022 року по 11.00 год. 12.06.2022 року на напрямку 615 прикордонного знаку, виявивши невідомих двох осіб, що підійшли до місця несення служби та безпосередньо біля місця несення служби (5-7 метрів) здійснили його обхід до будинку який знаходиться близько 200 метрів до контрольного поста, при цьому не опитувши на факт встановлення мети перебування в прикордонній смузі, не перевіривши документів що посвідчують особу та не здійснив доповідь про дану подію згідно алгоритму, що в подальшому призвело до незаконного перетину державного кордону на напрямку 614 двома громадянинами України, які були затримані прикордонною поліцією Румунії.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 7 глави 2 Розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року № 1261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1391/27836, в якій вказано, що «Під час несення служби прикордонні наряди зобов'язані виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України; здійснювати контроль за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму»; пункт 11 глави 5 Розділу ІІ«Інструкиії про службу прикордонних нарядів державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року № 1261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1391/27836, в якій вказано, що «Під час несени служби контрольний пост зобов'язаний вести спостереження за місцевість здійснювати перевірку документів, вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП - порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що з 11.00 год. 11.06.2022 року по 11.00 год. 12.06.2022 року виконував обов'язки несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост» на напрямку 615 прикордонного знаку, вказував, що неподалік від контрольного поста спостерігав невідомих осіб, однак дані особи не перетинали контрольний пост, а повернули праворуч до будиночку, який знаходиться близько 200 метрів від контрольного поста, а тому перевірка документів і встановлення вказаних осіб не здійснювалася. З якою метою перебували в прикордонній смузі невідомі особи йому також не відомо, оскільки встановлення даної інформації не входить до обов'язків осіб, які перебувають в прикордонному наряді «Контрольний пост». Чи перетинали дані особи державний кордон на напрямку 614 прикордонного знаку він не міг бачити, оскільки виконував наказ на охорону державного кордону на напрямку 615 прикордонного знаку. Просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в його відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-18 ч. 2 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються собою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Статтею 172-18 ч.2 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-18 ч.2 КУпАП, письмовим доказам судом встановлено, що в порушення ст. 256 КУпАП викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №021050 доводи про те, що ОСОБА_1 не здійснював контроль за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму, не вів спостереження за місцевістю, не здійснював перевірку документів, не вжив заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду «Конторольний пост», що призвело до незаконного перетину державного кордону, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Матеріали справи крім протоколу серія ЗхРУ №021050 не містять жодних доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 . Зокрема в матеріалах відсутня копія Інструкції про службу прикордонних нарядів, відповідно до якої судом було б встановлено, які саме вимоги не виконав ОСОБА_1 .
Тобто, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №021050 відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-18 КУпАП ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б підтверджували винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку, що вини останнього у порушенні правил несення прикордонної служби в умовах особливого періоду не доведено, тобто у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-18 ч.2 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 суду не представлено.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 172-18 ч. 2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 172-18 ч. 2, 247 ч. 1 п. 1, 268, 284 ч. 3, 287, 294 КУпАП, суд, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-18 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Уляна СТЕФАНКО