Справа № 631/450/22
Провадження № 1-кп/631/85/22
18 серпня 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді ОСОБА_1 , яка здійснює кримінальне провадження одноособово, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до положень частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2022 року під № 12022226160000037, щодо обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рокитне, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2022 року під № 12022226160000037, щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, ОСОБА_3 маючи умисел на заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок, який відноситься до кримінальних правопорушень проти життя і здоров'я особи за таких обставин.
02 серпня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували вдома за адресою: АДРЕСА_3 .
Того ж дня, близько 11 години 50 хвилин до території домоволодіння,розташованого за вищевказаною адресою, приїхав раніше знайомий ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7 , 1996 року народження.
Вийшовши з будинку, ОСОБА_4 разом із дружиною та матір'ю побачили за двором ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , які його кликали, однак ОСОБА_4 відмовлявся виходити до останніх.
В цей час, ОСОБА_3 , у якого, на ґрунті неприязних стосунків, що склалися раніше, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості ОСОБА_4 , відштовхнув матір, яка стояла попереду свого сина, та підійшов до останнього.
У вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, з мотивів раніше виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді спричинення невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, зробивши крок на зустріч наніс ОСОБА_4 три удари кулаками обох рук почергово, спочатку кулаком правої руки в область обличчя зліва, потім кулаком лівої руки в область обличчя справа, потім знову кулаком правої руки в область обличчя зліва. ОСОБА_4 почав закриватися від цих ударів, а саме, прикривався руками та злегка зігнувся. Проте, ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, наніс ОСОБА_4 ще два удари, а саме коліном правої ноги в область голови зліва.
Лише після цього, ОСОБА_3 припинив свої неправомірні дії та покинув місце конфлікту.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 синець на нижньому повіці лівого ока.
За ступенем тяжкості, згідно висновку експерта № 12-14/42-Важ/22 від 04 серпня 2022 року, вищезазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів (пункти 2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6).
Відповідно до висновку експерта № 12-36/24/42-Важ/22 від 11 серпня 2022 року, між спричиненими тілесними ушкодженнями та незначними скороминучими наслідками мається причинний зв'язок.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_4 умисні легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 зазначеного кодифікованого закону України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до проступків.
Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).
Так, до обвинувального акту долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену 16 серпня 2022 року в присутності захисника ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1772 від 29 серпня 2012 року, видане Харківською обласною КДКА), який діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 15 серпня 2022 року № 1518, виданим Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, в якій ОСОБА_3 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_8 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Із наданих матеріалів кримінального провадження, суд також переконався, що 16 серпня 2022 року потерпілий ОСОБА_4 надав прокуророві Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області письмову заяву, відповідно до якої надав згоду на розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2022 року під № 12022226160000037 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, в порядку спрощеного провадження та повідомив про роз'яснення йому, у відповідності до частини 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, змісту встановлених у результаті досудового розслідування обставин та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_4 , який не заперечує проти такого розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до приписів частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2022 року під № 12022226160000037, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд керуючись законом, дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованому йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України та санкції частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 має середню освіту, неодружений, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків не утримує, офіційного працевлаштування не має, суспільно-корисною працею не займається. За даними наявної документації має задовільний стан здоров'я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність. Має постійне місце проживання,за яким характеризується задовільно. Відповідно до повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходив військову службу за контрактом з 26 травня 2015 року по 15 січня 2019 року. До кримінальної відповідальності притягується вперше, що підтверджується довідкою ОСК Головного управління Національної поліції України в Харківській області МВС України за № 22228364140150571536 від 16 серпня 2022 року. На даний час на обліку в Харківському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України не перебуває (довідка від 05 серпня 2022 року № 24/26/336-22).
Обставиною, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 є його щире каяття.
Обставини, що у відповідності до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, на цю ситуацію, саме як обтяжуюча обставина, не поширюється, так як у діях особи наявний кримінальний проступок, а у пункті 11 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України мова йде тільки про «злочин», на відміну від пунктів 2 - 4, 6 - 9, 13 даної частини указаної статті наведеного Кодексу, де указується «кримінальне правопорушення».
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до проступків, особу винного, який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт.
Призначаючи саме такий вид покарання, суд приймає до уваги, що санкцією вказаної статті передбачено покарання у виді, в тому числі, штрафу та виправних робіт, однак суд вважає неможливим призначити ОСОБА_3 один із видів даних покарань, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, матеріали кримінального провадження, долучені до обвинувального акта, не містять відомостей про наявність законних джерел доходу у ОСОБА_3 . Окрім іншого суд ураховує обставини скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, його наслідки, а також обрані учасниками судового провадження позиції, викладені у їх заявах.
Отже, з урахуванням вищезазначених обставин, призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт в межах мінімального строку, визначеного статтею 56 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, буде належною мірою відповідати особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних проступків, а призначення обвинуваченому максимального виду покарання на максимальний строк, передбачений санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до положень статей 22 та 26 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 56, 65 - 67 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1 статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 373 - 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1