Справа № 638/2892/22
Провадження № 1-кп/638/1076/22
18 серпня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у судовому провадженні стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, без місця реєстрації, який перебуває в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти заявленого клопотання. Обвинувачений вважав ризики не доведеними. Захисник обвинуваченого просила застосувати менш обтяжливий запобіжний захід, не пов”язаний з триманням під вартою.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 23.06.2022 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21.08.2022 року.
Під час вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому, судом також враховується, що зазначені ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не одружений, не працевлаштований, без постійного місця проживання та реєстрації, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 60 діб, тобто до 16 жовтня 2022 року.
У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому вважаю, що застава в раніше обраному розмірі - 49 620 гривень здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , який обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Визначений розмір застави на думку суду в повній мірі узгоджується з вимогами ч. 4 та ч. 5 ст.182 КПК України та, у разі її внесення буде справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою та вагомим стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 16 жовтня 2022 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному судом першої інстанції розмірі - 49 620 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу- застава згідно КПК по справі №638/2892/22 відносно ОСОБА_4 (Дзержинський районний суд м.Харкова)).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не виїжджати за межі міста Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із потерпілим і свідками у вказаному кримінальному провадженні, 5) здати на зберігання процесуальному керівнику по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю Дзержинського районного суду м.Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1