Справа №: 700/457/22
Провадження № 3/700/283/22
17 серпня 2022 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення ”,
08.07.2022 року ОСОБА_1 о 23 год. 55 хв. в смт. Лисянка Звенигородського району Черкаської області, по вул. Бужанській керував автомобілем RENAULT TALISMAN д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора "Драгер" та в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факти викладені у протоколі, зазначив, що вживав алкогольні напої - пиво та коньяк протягом всього дня, підтвердив відмову пройти огляд на стан сп'яніння.
Поліцейський СПД № 2 Звенигородського РВП у судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та вивчивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне серії ААБ № 156013 від 09.07.2022 року та додані до нього матеріали і докази, наявний у матеріалах справи відеозапис, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявним у справі відеозаписом з місця події, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції інспектора поліції пройти огляд на стан сп'яніння відмовлявся від такого огляду, поводив себе неадекватно, пропонував поліцейським хабар та телефонував знайомим, щоб ті допомогли «вирішити проблему».
Статтею 3 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Статті 23 та 33 КУпАП передбачають, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, при накладенні якого враховуються характери правопорушення, особа порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його поведінку на місці вчинення правопорушення, майновий стан.
Враховуючи дані про особу правопорушника та обставини справи, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої є безальтернативною, а тому вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавити права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збiр у провадженнi про адмiнiстративне правопорушення у разi винесення судом (суддею) постанови про накладення адмiнiстративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн.20 коп.
Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, 221, 247, 253, 283, 284, 285, 289 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення” п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. 00 коп.( сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) на користь держави.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч.2 ст.308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя - Н. В. Бесараб