65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/171/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, просп. Небесної сотні, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 07756801)
про стягнення, -
за участю представників сторін: не з'явились
Фізична особа-підприємець Макарова Юлія Сергіївна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” про стягнення 148070,09 грн., з яких: 140999,20 грн. основного боргу, 822,82 грн. 3% річних, 2408,57 грн. пені, 3839,50 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №242/МТЗ-21 від 11.08.2021.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 01.03.2022 об 11:00.
10.02.2022 за вх.№3892/22 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку з запровадженням з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, початком військових дій та перебуванням судді Бездолі Ю.С. у відпустці, судове засідання 01.03.2022 об 11:00 не відбулось. Ухвалою суду від 27.04.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022 об 11:15.
25.04.2022 за вх.№6815/22 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке судом у протокольній формі задоволено.
26.04.2022 за вх.№6931/22 до суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та додаткові документи, які залучено до матеріалів справи. В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на правничу допомогу.
28.04.2022 за вх.№7026/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на судову практику Верховного Суду, а також на те, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу не доведені належним чином, є не співмірними, дана справа не відноситься до категорії складних, а також наявність в господарському суді Одеської області аналогічних справ, свідчить про невелику кількість затраченого часу на написання позовної заяви. Також, відповідач зауважує, що Державне підприємство “Одеський авіаційний завод” включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України і в умовах воєнного стану будь-які оборонні кошти будуть витрачені для держави і оборони України, що на думку відповідача є підставою для зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу до 2000 грн.
28.04.2022 за вх.№7084/22 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу. В наданих запереченнях позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки, на думку позивача, позовна заява була подана у зв'язку із винною поведінкою відповідача, порушення ним зобов'язання з оплати товару, а також відповідачем не надано доказів неспівмірності заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу. Разом з тим, відповідач вказує, що вартість професійної правничої допомоги передбачена у договорі, що укладався між адвокатом та клієнтом, про що свідчить досягнення між ними згоди з приводу вартості наданих послуг, і саме із такої вартості, на думку позивача, повинен виходити суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
19.05.2022 за вх.№8336/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій та додаткові документи, які залучено до матеріалів справи. В поданому клопотанні відповідач просить суд відмовити в стягненні штрафних санкцій або суттєво зменшити їх розмір, з огляду на наступне:
- відповідач зазначає, що позивачем не доведено і не зазначено факту існування збитків у конкретному розмірі, завданих йому в результаті існування порушень з боку покупця за договором;
- відповідач вказує, що позивачем не доведено факту існування додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, а відповідачем вже вжито всіх необхідних заходів щодо виконання зобов'язання;
- на думку відповідача, в матеріалах справи відсутні докази того, що для позивача чи інших учасників господарських відносин мали місце будь-які негативні наслідки чи збитки;
- відповідач зазначає, що неустойка, як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов'язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправдних додаткових прибутків кредитором;
- відповідач вказує, що Державне підприємство “Одеський авіаційний завод” включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, разом з тим, відповідач зазначає, що 23.04.2022 та 07.05.2022 Державне підприємство “Одеський авіаційний завод” зазнало ракетних ударів та отримало пошкодження виробничих ліній, окрім того, відповідно до Статуту підприємство виконує оборонні замовлення, які мають стратегічне значення для України, тому на думку відповідача будь-які оборонні кошти будуть витрачені для інтересів держави і оборони України.
23.05.2022 за вх.№8489/22 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення штрафних санкцій. В поданих заперечення позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та задовольнити позов в повному обсязі, з огляду на наступне:
- позивач зазначає, що прострочення відповідача та підстави для нарахування штрафних санкцій виникли до введення воєнного стану в Україні, та на думку позивача вказані обставини використовуються відповідачем в своїх власних інтересах;
- позивач вказує, що законодавством України не передбачено можливість зменшення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму прострочення грошового зобов'язання;
- позивачем не заперечується про законодавче врегулювання питань можливості зменшення розміру пені, однак, позивач звертає увагу, що таке зменшення може мати місце у виключних випадках за наявності підстав, передбачених законодавством, і внаслідок дослідження і оцінки всіх обставин, пов'язаних з таким правом, а отже суд повинен об'єктивно оцінити наступні обставини: винятковість випадку, ступінь виконання зобов'язання, строки прострочення зобов'язання, наслідки порушення зобов'язання, поведінка винної сторони;
- позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів наявності у нього скрутного матеріального становища, тяжкого фінансового стану, проте, на думку позивача суд має врахувати те, що відповідачем не виконано основне зобов'язання, наявність тривалого прострочення за зобов'язанням та незначний розмір заявлених штрафних санкцій;
- на думку позивача матеріали справи не містять належних доказів на спростування позовних вимог чи звільнення відповідача від відповідальності за зобов'язанням, окрім того, не наведено винятковість обставин на зменшення розміру нарахованої пені.
06.06.2022 за вх.№9648/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до дня скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 07.06.2022 відкладено розгляд справи на 12.07.2022 о 12:15; запропоновано позивачу (Фізичній особі-підприємцю Макаровій Юлії Сергіївні) та відповідачу (Державному підприємству “Одеський авіаційний завод”) надати до суду в строк до 12.07.2022: письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання; вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку EаsyCon, а також обставин, доказів наявності або відсутності такої можливості.
09.06.2022 за вх.№10095/22 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке судом у протокольній формі задоволено.
11.07.2022 за вх.№12778/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до дня скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 12.07.2022 відкладено розгляд справи на 01.08.2022 о 10:45; запропоновано відповідачу (Державному підприємству “Одеський авіаційний завод”) повідомити про можливість участі у засіданнях суду очно або в режимі відеоконференції за наявності умов або скористатись своїм правом та подати до суду заяву про розгляд справи за відсутності представників з обґрунтуванням обставини, що ця відсутність не буде перешкоджати реалізації процесуальних прав та вирішенню спору.
26.07.2022 за вх.№14364/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до дня скасування воєнного стану в Україні.
29.07.2022 за вх.№14809/22 до суду від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи до дня скасування воєнного стану в Україні, окрім того, в наданому клопотанні відповідач повідомив про встановлення графіку погашення заборгованості перед позивачем, згідно з яким датою сплати боргу за договором №242/МТЗ-21 від 11.08.2021 у розмірі 140999,20 грн. буде 07.08.2022.
У судовому засіданні 01.08.2022 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до дня скасування воєнного стану в Україні, у зв'язку з відсутністю для цього підстав, передбачених ГПК України. Ухвалою суду від 01.08.2022 відкладено розгляд справи на 15.08.2022 о 09:30.
11.08.2022 за вх.№15987/22 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач повідомив про сплату відповідачем суму основного боргу.
12.08.2022 за вх.№16118/22 до суду від відповідача надійшла заява про часткове закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 15.08.2022 заяву відповідача за вх.№16118/22 від 12.08.2022 про часткове закриття провадження у справі №916/171/22 задоволено; закрито провадження у справі №916/171/22 в частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни до Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” на суму 140999,20 грн. сплаченого основного боргу. Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення 822,82 грн. 3% річних, 2408,57 грн. пені, 3839,50 грн. інфляційних втрат.
Представники сторін у судове засідання 15.08.2022 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Справа №916/171/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з урахуванням клопотань відповідача про зменшення розміру заявлених сум.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.08.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
11.08.2021 між Державним підприємством “Одеський авіаційний завод” (покупець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (продавець, позивач) укладено договір №242/МТЗ-21, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно ДК 021:2015 КОД 34731000-0 «Частини повітряних апаратів», кількість товару, його найменування, номенклатура та термін постачання визначаються на підставі конкурсу №13002045 від 23.07.2021, проведеного через електронну систему закупівель “Prozzoro” і вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.2.1 договору якщо між сторонами не домовлено інше, поставка товару покупцю здійснюється на умовах DDP за адресою: 65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні, 32-А, склад підприємства покупця, за рахунок продавця, відповідно до правил ІNCOTЕRMS 2010.
Відповідно до п.2.3 договору термін поставки товару визначений на підставі конкурсу №13002045 від 23.07.2021, складає 14 календарних днів та рахується від дати підписання сторонами специфікацій, де визначається найменування товару, умови його поставки, номенклатура, кількість, ціна, дата виготовлення, а також термін придатності, який рахується від виготовлення (для товарів, які мають обмежений термін придатності).
За п.2.4 договору товар за даним договором повинен постачатись разом з наступними оригіналами документів: накладна, рахунок, документ, що підтверджує якість товару (сертифікат, паспорт або інший документ визначений нормативними документами для конкретного виду товару. У разі надання копій документа, вона повинна бути затверджена мокрою печаткою та підписом відповідальної особи продавця. При постачанні запасних частин та комплектуючих європейського виробництва в супровідній документації до товару повинні бути відображені вимоги форм EMAR Form-1 (для військової техніки) та EASA Form-1 (для цивільної техніки). Видаткова накладна, акт приймання-передачі товару та/або інший документ, який підтверджує факт передачі товару від продавця до покупця, в обов'язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування товару.
У відповідності до п.3.2 договору датою передачі товару за кількістю є дата підписання покупцем накладної щодо приймання товару на склад покупця. Датою передачі товару за якістю є дата позитивного проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця, зазначена покупцем у видатковій накладній. При відсутності зауважень до кількості і якості товару та супровідної документації, товар рахується прийнятим покупцем у повному обсязі.
Згідно з п.п. 4.1-4.4 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені на підставі конкурсу №13002045 від 23.07.2021, що проводився через електронну систему закупівель «Рrоzzоrо», та вказані в специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування, страхування; навантаження, розвантаження та всі інші витрати продавця пов'язані з виконанням цього договору. Загальна вартість договору складає 140999,20 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 20 коп.) без ПДВ. Загальна вартість договору складається з суми усіх специфікацій, за якими здійснюється постачання товару, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору може бути змінена шляхом укладення сторонами додаткових угод у випадках: зміни ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників “Platts”/”Argus”, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі. У такому випадку порівняння проводиться на дату постачання товару (якщо воно передує оплаті); узгодженої зміни порядку розрахунків з попередньої оплати на оплату після отримання товару за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі або ціни за одиницю товару.
За п.п. 5.1-5.4 договору оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, згідно рахунку-фактури. Оплата за договором здійснюється окремо по кожній партії товару на умовах, визначених конкурсами. Покупець, впродовж 30 (тридцяти) робочих днів, які рахуються від зазначеної покупцем у видатковій накладній дати позитивного проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця, перерахує продавцю 100% суми повної вартості товару. Обов'язок перерахування упродовж 30 (тридцяти) робочих днів вартості товару (без ПДВ) виникає у покупця з дня, наступного за днем позитивного завершення терміну вхідного контролю. Граничний строк проведення покупцем процедури вхідного контролю визначається цим договором та не може бути більшим за 45 (чотирнадцять) банківських днів. У разі коли процедуру вхідного контролю не завершено у цей строк, обов'язок перерахування упродовж 30 (тридцяти) робочих днів вартості товару (без ПДВ) виникає у покупця не пізніше наступного за цим дня і з цього дня товар вважається прийнятим покупцем у повному обсязі за кількість і якістю. Датою оплати товару вважається дата перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до п.7.1 договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар; приймати поставлений товар відповідно до умов цього договору; належним чином виконувати умови цього договору.
Згідно з п.п. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.5 договору продавець зобов'язується: забезпечити поставку товару у строки, встановлені п.2.3 цього договору; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам встановленим розділом 5 до цього договору; надати покупцю всі необхідні документи для прийому товару; належним чином виконувати умови цього договору.
За п.8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
У відповідності до п.8.4 договору за прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.8.6 договору сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.
За п.п. 10.1-10.2 договору сторони вирішують усі спори, що виникають у зв'язку з виконанням цього договору або мають відношення до нього, шляхом переговорів. Якщо сторони неспроможні вирішити спори або суперечності, що виникають з цього договору або мають відношення до нього, шляхом переговорів та консультацій, то такі спори або суперечності вирішуються у судовому порядку, за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.12.4 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.
Специфікацією №1 до договору №242/МТЗ-21 від 11.08.2021 визначено найменування товару - секції фільтра 406-0112, у кількості 230 шт., загальною вартістю 140999,20 грн. (без ПДВ).
Пунктом 3 Специфікації №1 до договору №242/МТЗ-21 від 11.08.2021 визначено, що розрахунок проводиться після проходження ТМЦ вхідного контролю. При відсутності зауважень до якості товару та супровідної документації покупець перераховує продавцю 100% суми повної вартості товару.
Матеріали справи містять рахунок-фактуру №0002631 від 27.08.2021 на суму 140999,20 грн.
06.09.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі №0169, за яким Фізична особа-підприємець Макарова Юлія Сергіївна передала, а Державне підприємство “Одеський авіаційний завод” прийняло секції фільтру 406-0112, код УКТЗЕД 8421230010, у кількості 230 шт. на суму 140999,20 грн. Даний акт приймання-передачі підписаний обома сторонами.
В матеріалах справи наявна видаткова накладна №000169 від 06.09.2021 на суму 140999,20 грн. Дана видаткова накладна підписана обома сторонами.
Неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №242/МТЗ-21 від 11.08.2021 стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи встановлено, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №242/МТЗ-21 від 11.08.2021 в частині своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 140999,20 грн., які відповідач погасив вже під час розгляду господарської справи №916/171/22. Після погашення відповідачем суми основного боргу судом було закрито провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, відповідно на розгляді суду залишаються заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на вказаний основний борг.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені передбачена п.8.4 укладеного між сторонами договору.
Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/ відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Відповідачем заявлено клопотання за вх.№8336/22 про зменшення розміру штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарський суд, приймаючи до уваги повну сплату відповідачем основного боргу, враховуючи ненадання позивачем доказів завдання йому збитків саме внаслідок дії відповідача у визначених у цій справі правовідносинах, враховуючи військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача, на 50%, а саме: до 1204,28 грн.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних на суму 822,82 грн. та інфляційних втрат на суму 3839,50 грн., господарським судом встановлено вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства, підстав для зменшення цих сум чинне законодавство не передбачає.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та часткову підставність позовних вимог на суми стягнення з відповідача 822,82 грн. 3% річних, 1204,28 грн. пені, 3839,50 грн. інфляційних втрат, в решті позовних вимог судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.
Щодо заявлених до стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач повідомив суд про намір стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2022 між Адвокатським бюро “Сергія Жечева” (Адвокатське бюро) та Фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (клієнт) укладено договір-доручення про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатське бюро надає клієнту усіма законними методами та способами правову допомогу у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів.
Відповідно до п.3.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023.
За п.п. 4.1-4.5 договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару та узгоджується у розрахунку гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється актом приймання-передачі наданої правової допомоги. Загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всієї правової допомоги, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі наданої правової допомоги за цим договором протягом строку його дії. Оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 30-ти днів з дня підписання акту або сплачується клієнтом наперед. Розмір гонорару може бути змінено за домовленістю сторін у зв'язку з суттєвим зростанням або зменшення обсягу допомоги, що має бути надана.
Додатковою угодою №1 до договору визначено вартість правової допомоги, що надається за договором, зокрема, за підготовку позовної заяви, в незалежності від витраченого часу, - 5000 грн.
Згідно з розрахунком суми гонорару, складеним адвокатом Жечевим С.О., Адвокатським бюро “Сергія Жечева” у цій справі було виконано роботи з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 148070,09 грн (справа №916/171/22) у кількості одного документу, вартістю 5000 грн.
30.03.2022 між Адвокатським бюро “Сергія Жечева” та позивачем був підписаний акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором-дорученням про надання правової допомоги від 10.01.2022 №б/н, згідно з яким надані адвокатом послуг з підготовки позовної заяви у цій справі склала вартість 5000 грн.
Для здійснення оплати наданих послуг Адвокатським бюро “Сергія Жечева” позивачу був виставлений рахунок-фактура від 25.04.2022 №СФ-0000033 на оплату правової допомоги по справі №916/171/22 на суму 5000 грн. Вказаний рахунок позивачем був оплачений в повному обсязі, що підтверджується наявним у справі платіжним доручення від 25.04.2022 №193.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
В матеріалах справи наявне клопотання відповідача за вх.№7026/22 про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, а також врахувавши заявлене відповідачем клопотання про зменшення цих витрат, суд приймає до уваги якісність надання адвокатом позивача послуг, водночас приймаючи до уваги те, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, а також критерію розумності їх розміру, враховуючи складність справи та перебування у провадженні Господарського суду Одеської області інших справ між тими сторонами, беручи до увагу військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, дослідивши інтереси сторін, господарський суд частково задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн., в решті заявлених витрат судом відмовляється.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, просп. Небесної сотні, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 07756801) на користь Фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 822 /вісімсот двадцять дві/ грн. 82 коп. 3% річних, 1204 /одну тисячу двісті чотири/ грн. 28 коп. пені, 3839 /три тисячі вісімсот тридцять дев'ять/ грн. 50 коп. інфляційних втрат, 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору та 3000 /три тисячі/ грн. витрат на правничу допомогу.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18 серпня 2022 р.
Суддя Ю.С. Бездоля