"17" серпня 2022 р. м. Одеса № 916/1653/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви (вх. № 2052/22 від 15.08.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» (вул. Дерибасівська, № 8, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41415204)
до відповідача: Департамента комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, № 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595)
про стягнення 2 925 275,00 грн.,
по справі №916/1653/22
за позовом: Департамента комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, № 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» (вул. Дерибасівська, № 8, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41415204)
про стягнення 376 860,76 грн.
20.07.2022 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексації в сумі 354 142,62 грн., 3% річних в сумі 8693,10 грн. та пеню у сумі 14025,04 грн. Крім того у прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКО» не виконало належним чином зобов'язання за укладеним між сторонами договором оренди нежилого приміщення від 08.11.2019 в період з 01.03.2021 по 08.12.2021, в результаті чого у останнього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 291114,39 грн., на яку у відповідності до п. 5.2 договору нараховано пеню, а також інфляційні втрати та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України.
25.07.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№1715/22 від 20.07.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу № 916/1653/22 постановлено розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на "18" серпня 2022 року об 11:20 год.
15.08.2022 за вх.№2052/22 ТОВ «ВКО» звернулось до суду із зустрічним позовом до Департамента комунальної власності Одеської міської ради, в якому просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна у розмірі 2 925 275,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Тобто, подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через уповноважених представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
За приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник
Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.
Суд зазначає, що відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Положеннями частини 4 цієї ж статті встановлено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У відповідності до частини 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV (Перехідні положення) Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наразі, як встановлено судом, вказана зустрічна позовна заява б/н від 15.08.2022 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» підписана представником останнього адвокатом Горобець В.В., на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію ордеру на надання правничої допомоги від 01.08.2022 року серії ВН № 1168655.
Проте зі змісту наданого ордеру вбачається, що останній видано на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 18.04.2022 року, який до матеріалів позовної заяви позивачем не додано, із зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - «у Департаменті комунальної власності Одеської міської ради».
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» у Господарському суді Одеської області, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення №36, а зазначення в ордері «у Департаменті комунальної власності Одеської міської ради» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокатом Горобцем В.В. не надано належного ордера на підтвердження своїх повноважень як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» на підписання позовної заяви та звернення з нею до Господарського суду Одеської області, позаяк всупереч вимогам чинного законодавства не подано до суду ордеру, в якому зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога (Господарський суд Одеської області).
Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Горобця В.В. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» до позовної заяви не додано.
Так, суд приходить до висновку, що зустрічну позовну заяву у даній справі позивачем подано без додержання вимог ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2022 році - 2481 грн.
Положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481,00 гривень.
Враховуючи те, що заявником у позові заявлено вимогу майнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру, з урахуванням ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в сумі 43879,13 грн. (2925275,00 х 1,5 % = 43879,13).
Крім того, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.
При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що долучені позивачем до зустрічного позову копії документів не містять дати засвідчення копії, відсутня назва посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, а також дати засвідчення копії.
Отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» (вх. № 2052/22 від 15.08.2022) без руху.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКО» (вх. № 2052/22 від 15.08.2022) - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКО» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКО», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 15.08.2022 за вх.№2052/22.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКО», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 17.08.2022 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський