65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"11" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/242/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) в інтересах держави в особі 1) Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026) та 2) Міністерства охорони здоров'я України (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Бульвар 1906” (вул. Успенська, буд.11/13, прим. 101, м. Одеса, 65014) 2) Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя, 10, м. Одеса, 65082) та 3) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009)
про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт
за участю представників учасників справи:
прокурор: Гузь В.Г.;
від позивача-1: Асташенкова О.І.;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача-1: Черкес В.О.; Опанасенко А.В.;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Картавцева А.М.
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бульвар 1906”, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просить суд:
- визнати незаконними та скасувати містобудівні умови і обмеження від 21.10.2019 за № 190, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.10.2019 за № 01-06/264;
- визнати незаконними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо видачі 22.09.2020 ТОВ “Бульвар 1906” дозволу на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476 на “Нове будівництво курортно-оздоровчого комплексу з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 15-А”;
- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 22.09.2020 ТОВ “Бульвар 1906” на “Нове будівництво курортно-оздоровчого комплексу з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 15-А”.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставини порушення вимог містобудівного законодавства, законодавства про охорону здоров'я та охорону об'єктів культурної спадщини при видачі 21.10.2019 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва за № 190 та видачі 22.09.2020 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ТОВ “Бульвар 1906” дозволу на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/242/22; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи з призначенням підготовчого засідання.
29.04.2022 Міністерством охорони здоров'я України було подано до суду клопотання про те, що міністерство є неналежним позивачем у справі та просить розглядати справу без його участі.
24.05.2022 відповідачем-1 було подано до суду клопотання про закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 посилається на те, що вирішення спору за позовними вимогами прокурора в інтересах позивачів - Міністерства охорони здоров'я України та Одеської міської ради до УДАБК Одеської міської ради та до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки підставою позову прокурора не є обставини порушення або загрози порушення приватного (майнового) права чи інтересу позивачів, а виник між контролюючими органами, які реалізують публічно-владні повноваження та функцію контролю.
Вищевказане клопотання відповідача-1 було поставлено судом на обговорення сторін у підготовчому засіданні 11.08.2022.
Заслухавши учасників справи та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Занд проти Австрії” (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін “судом, встановленим законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від “Про судоустрій і статус суддів” суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Предметна юрисдикція господарських судів визначена у ст. 20 ГПК України.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог та при визначенні позивачів у справі прокурор посилається на те, що позов поданий на захист інтересів держави в особі позивача-1, як власника земельної ділянки від імені територіальної громади м. Одеси, який має право визначати цільове використання цієї земельної ділянки та правомочності орендодавця за договором з відповідачем-1.
Отже, спір у справі в частині звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Одеської міської ради є господарським, оскільки його учасником є суб'єкт, наділений господарською компетенцією, між сторонами існують господарські відносини та спір про право, а тому він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Між цим, статтею 14 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в сфері охорони здоров'я, визначають єдині науково обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров'я населення, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в сфері охорони здоров'я.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, основним завданнями якого є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров'я.
Так, звертаючись до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача-2, прокурор наголошує, що видача відповідачем-2 та відповідачем-3 спірних містобудівних умов і обмежень та дозволу на забудову земельної ділянки оздоровчого призначення будівлями, які не є закладами охорони здоров'я, призводить до порушення інтересів держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, як органу контролю у цій сфері та органу, уповноваженого державою забезпечувати реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, оскільки саме позивач-2 є єдиним органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції державного контролю за створенням, відкриттям та діяльністю закладів охорони здоров'я.
Отже, спір у справі в частині звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства охорони здоров'я України не є господарським, оскільки він має публічно-правовий характер, ґрунтується на нормах публічного права та виник за участю суб'єкта владних повноважень, який наділений у спірних правовідносинах владними управлінськими функціями з реалізації державного контролю у сфері охорони здоров'я, а тому він підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №916/242/22 в частині вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до відповідачів про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки в цій частині спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Бульвар 1906” від 24.05.2022 вх. ГСОО № 8723/22 задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі №916/242/22 в частині вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до відповідачів про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Повну ухвалу складено 16.08.2022.
Ухвала набрала законної сили 11.08.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля