16 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/19214/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року (м. Дніпро, суддя Жукова Є.О.) у справі № 160/19214/21
за позовом ОСОБА_1
до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
11 жовтня 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.02.2021 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін березень 2018 року, із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- стягнути з 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області невиплаченої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 227057 гривень 29 копійок;
- зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року; здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.02.2021 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін березень 2018 року, із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- зобов'язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року; здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, не врахував попередні редакції Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078 (від 12.03.2008, 25.01.2012, 29.01.2014, 08.09.2015) та невірно визначає базовим місяцем для нарахування індексації лише січень 2008 року.
Зміни розміру грошових доходів вперше відбулися у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294. При цьому, загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Нарахування індексації позивачу здійснювалося до наступного підвищення розміру його грошового забезпечення, яке відбулося з 01 лютого 2011 року - надбавка за вислугу років позивача збільшилася з 151,25 грн. до 181,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань з 378,13 грн. до 393,25 грн., премія щомісячна від окладу з 84,75 грн. до 176,21 грн., а також стала додатково виплачуватися диференційована премія.
Наступне підвищення грошового забезпечення позивача відбулося з березня 2014 року за рахунок збільшення щомісячної премії від окладу з 367,25грн. до 796,65грн..
У березні 2018 року відповідно до постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 №179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби надзвичайних ситуацій» та наказу 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 21.03.2018 №70 позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 2820,00 гривень, що відповідає 5 тарифному розряду. Для проведення індексації березень 2018 року вважається базовим місяцем. Індекс споживчих цін у березні 2018 року дорівнює 1 (100%), тому індексація грошового забезпечення не нараховується.
Починаючи з квітня 2018 року (наступного за базовим місяцем) розрахунок Індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком до перевищення встановленого згідно з Порядком № 1078 зі змінами від 09.12.2015 року, порогу індексації 103%. Відтак, лише в грудні 2018 року (з огляду на публікацію Держкомстатом індексу інфляції за листопад 2018 р.) особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту набули право на індексацію грошового забезпечення.
Виплата залежить від обсягу фінансування на відповідний рік. Для виплати індексації в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 фінансового ресурсу в Державної службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.
Визначення базового місяця належить до виключної компетентності відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснення його розрахунку, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур.
Згідно резолютивної частини рішення суду першої інстанції позовні вимоги позивача задоволено частково. Однак, суд першої інстанції стягує з відповідача на користь позивача всю суму судового збору, сплачену за подання позовної заяви, що є порушенням процесуального права.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 05.11.1994 по проходив службу у 3 Державно пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, що підтверджується копією з витягу із наказу від 27.10.1994 №144.
Позивача звільнено зі служби в органах МНС України 01 квітня 2004 року на підставі наказу начальника ГУ МНС України в Дніпропетровській області від 25 березня 2004 року № 101о/с за пунктом 63 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.
01 червня 2007 року позивача повторно прийнято на службу у 26 державну пожежно - рятувальну частину 3 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області де він проходив службу до звільнення на пенсію, а саме 17 лютого 2021.
Відповідно до витягу із наказу від 17.02.2021 №69 позивач звільнений зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сих (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом на здоров'я).
Згідно відповіді на запит позивача до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 11.08.2021 №3-29/01-33 у період з січня 2016 року по лютий 2018 року, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення позивача за рахунок щомісячної премії на підставі наказів ДСНС України від 31.12.2015 № 670, від 29.12.2016 № 707, від 11.01.2018 № 320 «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту», нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не проводилась.
У березні 2018 року позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 2820,00 грн. Індекс споживчих цін обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, тому лише з грудня 2018 року особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту набули право на індексацію грошового забезпечення.
Також, згідно вказаного листа позивачу здійснювалося нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення за періоди служби з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 17.02.2021, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки:
- звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте, не отримувала їх під час проходження служби з незалежних від неї обставин;
- січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) згідно
постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення;
- з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою військовослужбовцям та деяким іншим особам було підвищено оклади, вимоги позивача щодо врахування базового місяця - березня 2018 року також підлягають задоволенню;
- розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення у оскаржуваний період, а тому, саме відповідач наділений повноваженнями щодо нарахування та виплатити відповідної суми індексації грошового забезпечення позивачу.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині п'ятій статті 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».
Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року - 103 відсотка).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За правилами пункту 4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом пункту 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008.
Відтак, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 122/о/66-17 від 29.12.2017, наданого на запит Департаменту фінансів Міноборони № 248/3/9/1/1681 від 21.12.2017, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Отже, збільшення грошового забезпечення позивача за рахунок збільшення щомісячних премій з січня 2016 року по лютий 2018 року згідно наказів ДСНС від 31.12.2015 №670, від 29.12.2016 №707, від 11.01.2018 №320, на яке посилається відповідач у листі від 11.08.2021 №3-29/01-33, та за рахунок інших доплат та надбавок, окрім збільшення посадового окладу, не впливає на розмір індексації грошового забезпечення, а виплата індексації повинна була здійснюватися за розрахунками попереднього базового місяця - січня 2008 року. Нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу позивача.
01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів.
Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З огляду на викладене, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.
У період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідач не здійснював позивачу нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині в частині стягнення суми невиплаченої індексації грошового забезпечення, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у період з 01.03.2018 по 17.02.2021 відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення згідно вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (а.с. 94-104), що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року, невиплати суми індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у цей період, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні у цій частині позовних вимог.
Щодо доводів відповідача з приводу розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За висновком суду апеляційної інстанції, задоволенню підлягає одна немайнова вимога позивача. Позивачем за подання позову було сплачено 908,00 грн. судового збору, що відповідає розміру судового збору за одну вимогу немайнового характеру згідно Закону України «Про судовий збір». У рішенні від 07 лютого 2022 року судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі саме 908,00 грн., у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності у зміні розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 160/19214/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 17.02.2021 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; визнання протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078; зобов'язання 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, - та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко