ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 травня 2022 року м. Київ № 640/897/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»
до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП: 44116011)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8-а, код ЄДР: 34427263) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04635, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0016901401.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки, за словами позивача, воно прийнято на підставі помилкових висновків, викладених в акті перевірки.
Позиція відповідача.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на встановлені в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства.
У відповіді на відзив позивач повторно просив задовольнити позовні вимоги.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою від 30.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Ухвалою від 04.05.2022 здійснено заміну відповідача на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 30.06.2018 ТОВ «Перший трубний завод».
За результатами перевірки складено акт від 03.10.2018 № 625/26-15-14-01-05/34427263 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2018.
Як зазначено в п. 3.1.1.1. акту перевірки в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Перший трубний завод» у перевіряємому періоді надавало в оренду власні основні засоби - нежитлові приміщення.
ТОВ «Перший трубний завод» надавало в оренду ПАТ «Трест Київспецбуд» виробничо - складське нежитлове приміщення - будівлю РММ позначену в БТІ літерою А2, інвентарний номер 102. Відповідно до інформаційної довідки КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 30.03.2018 №НЖ-2018 №632 площа будівлі за літ. А становить 554,3 кв.м. Відповідно до наданих до перевірки відомостей руху основних засобів за період з 01.04.2018 по 30.06.2018 по рахунку 103 залишкова вартість будівлі РММ станом на 01.04.2018 становить 1306563,30 грн.
В ході проведення перевірки було надано звіт про незалежну оцінку майна станом на 01.04.2018 - Об'єкти нерухомого майна, загальною площею 13578,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Резервна 8-А та висновок про вартість майна проведеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Кредитне Брокерське агентство». Відповідно до даного звіту вартість будівлі А2, інвентарний номер 102, станом на 01.04.2018 - 3192200 грн, загальна площа даної будівлі становить 543,2 кв. м.
Таким чином, в акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів, в т.ч. звіту про незалежну оцінку майна станом на 01.04.2018 та висновку про вартість майна проведеної суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Кредитне Брокерське агентство» встановлено наступне:
- відсоток наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення становить 69%;
- справедлива вартість наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення площею 374 кв.м. станом на 01.04.2018 становить 2 202 618 грн.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку залишкова вартість будівлі РММ станом на 30.06.2018 - 1283857 грн. Залишкова вартість частки будівлі, що надається в оренду станом на 30.06.2018 - 885861 грн.
Таким чином, в акті перевірки зазначено, що різниця між справедливою вартістю, визначеною експертом та залишковою вартістю становить 1316757 гривень.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку зазначена будівля обліковується на рахунку 103 «Будівлі та споруди». Підприємство ТОВ «Перший трубний завод» не веде облік інвестиційної нерухомості».
Згідно п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу або інших витрат операційної діяльності відповідно.
В порушення п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» ТОВ «Перший трубний завод» за перевіряємий період на дату балансу 30.06.2018 занизило інший операційний дохід.
Таким чином, як зазначено в акті перевірки, враховуючи той факт, що ТОВ «Перший трубний завод» станом на 01.04.2018 самостійно, за допомогою суб'єкта оціночної діяльності, визначено справедливу вартість основних засобів, що обліковуються на підприємстві на рахунку 103 «Будинки та споруди», занижено інший операційний дохід по операціям з інвестиційною нерухомістю за II квартал 2018 року на 1316757 грн.
Крім того, в акті перевірки також зафіксовано, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено, що ТОВ «Перший трубний завод» станом на 01.01.2015 має кредиторську заборгованість перед постачальником ТОВ «БІСАБІ» в розмірі 19467510 гривень. Зазначена заборгованість виникла на підставі наступного договору: Між ТОВ «ПТЗ», в особі директора Борисенка Івана Семеновича - Покупець та ТОВ «БІСАБІ», в особі директора Борисенка Семена Івановича - Постачальник укладено договір від 02.01.2014 року. Відповідно до умов даного договору Постачальник приймає на себе зобов'язання в термін та на умовах визначених даним Договором поставити та передати у власність Покупця: труби металеві, відведення, муфти, контрагайки тощо, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вищезазначений Товар, у кількості і за цінами, обумовленими Сторонами та зазначеними у рахунку - фактурі, що є невід'ємною частиною даного Договору в термін тат на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п.5.1 даного договору оплата проводиться Покупцем по факту поставки на протязі 15-ти банківських днів. У реквізитах платежу обов'язково вказується дата та номер Договору.
Відповідно до п. 6.4 даного договору в разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день затримки.
В порушення вимог умов договору, а саме п.5.1 та п. 6.4 підприємством ТОВ «ПТЗ» порушено строки оплати за поставлений товар ТОВ «БІСАБІ».
Станом на 01.01.2015 року кредиторська заборгованість за даним договором становить - 19467510 гривень, Станом на 01.01.2016 року кредиторська заборгованість за даним договором становить - 13770910 гривень, Станом па 01.01.2017 року кредиторська заборгованість за даним договором становить -13009914,74 гривень, Станом на 30.06.2018 року кредиторська заборгованість за даним договором становить - 8811764,74 гривень, За перевіряємий період підприємством було погашено заборгованість в розмірі 10655745,26 гривень.
Постачання товару за даним договором у перевіряємому періоді не відбувалось.
Згідно з актом перевірки, процентний дохід має бути визнаний ТОВ «Перший трубний завод» в загальному розмірі 8 390 933 грн (в т.ч. по періодам: 2015 рік - 3889967 грн, 2016 рік - 2173363 грн, 2017 рік - 1634374 грн, І півріччя 2018 року - 693229 грн).
Як зазначено в акті перевірки, в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ТОВ «Перший трубний завод» занижено дохід у загальному розмірі 8390933 грн (в т.ч. по періодам: 2015 рік - 3889967 грн, 2016 рік - 2173363 грн, 2017 рік - 1634374 грн, І півріччя 2018 року - 693229 грн).
Відтак, актом перевірки встановлено, зокрема, порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, П(с)БО 15 «Дохід», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальному розмірі на 1 747 384,0 грн., в тому числі по періодам: 2015 рік - 700 194 грн.; 2016 рік - 391 205 грн.; 2017 рік - 294187 грн.; І півріччя 2018 року - 361,798 гривень.
На підставі акту перевірки від 03.10.2018 № 625/26-15-14-01-05/34427263 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 № 0013571401, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2009182,00 грн., у тому числі за основним платежем 147 384,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 261798,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України з вимогою про його скасування.
Рішенням ДФС України від 22.12.2018 № 4/493/6/99-99-11-04-01-25 скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 № 0013571401 в частині висновків акта перевірки щодо заниження скаржником доходу на суму 8 390 933,00 грн і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення -- рішення залишено без змін.
Як зазначило ДФС України у своєму рішенні в акті перевірки не зазначено, за яких підстав перевіркою заборгованість за спірною операцією кваліфіковано як довгострокову і, відповідно, не наведені підстави для її переоцінки на кожну дату балансу за амортизованою собівартістю, а відтак висновки перевірки про порушення ТОВ «Перший трубний завод» вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.7 П(с)БО 15 в частині заниження доходу на 8390933 грн є помилковими, а отже підлягають скасуванню.
22.12.2018 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016901401, яким позивачу визначено суду грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 296 270,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 237 016,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 59 257,00 грн.
Разом з тим, позивач вважаючи вказане рішення протиправним, звернуся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача відносно того, що Головне управління ДФС України у м. Києві, прийнявши податкове повідомлення-рішення № 0016901401 від 28.12.2018 повинно було скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013571401 від 24.10.2018 повністю, а не в частині, про що зазначено в рішенні ДФС України про розгляд скарги від 22.12.2018 року № 41493/6/99-99-11-04-01-25, тоді як відомостей про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013571401 від 24.10.2018 повністю у розпорядженні ТОВ «Перший трубний завод» немає, з огляду на що, на думку ТОВ «Перший трубний завод», Товариство двічі притягнуто до відповідальності за одне і те ж порушення, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 58. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт.
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з п. 58.2 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктами 60.1.2. та 60.1.3. п. 60.1 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу. Контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
Відповідно до п.п. 60.3. та 60.4. ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 5-7 Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов'язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства з урахуванням рішення контролюючого органу.
Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми податкового законодавства, суд звертає увагу заявника на те, що у разі за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання за таким податковим повідомленням-рішення зменшується, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами, зокрема, адміністративного оскарження про скасування податкового повідомлення-рішення, податковим органом приймається нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, попереднє податкове повідомлення-рішення, вважається відкликаним.
Тобто, в даному випадку, зважаючи на скасування податкового повідомлення-рішення № 0013571401 від 24.10.2018 в частині та прийняття нового податкового повідомлення-рішення № 0016901401 від 28.12.2018, податкове повідомлення-рішення № 0013571401 від 24.10.2018 в частині, яка залишена в силі, вважається відкликаним на підставі прийнятого нового податкового повідомлення-рішення.
Отже, твердження позивача про те, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення є помилковим, а відтак не можуть бути підставою для задоволення позовним вимог та скасування податкового повідомлення-рішення № 0016901401 від 28.12.2018.
Що ж стосується виявленого під час перевірки порушення, а саме: щодо заниження ТОВ «Перший трубний завод» іншого операційного доходу по операціям з інвестиційною нерухомістю за II квартал 2018 року на 1316757 грн., суд зазначає про наступне.
Як зазначено в акті перевірки ТОВ «Перший трубний завод» надавало в оренду ПАТ «Трест Київспецбуд» виробничо-складське нежитлове приміщення - будівлю РММ позначену в БТІ літерою А2, інвентарний номер 102. Відповідно до інформаційної довідки КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 30.03.2018 №НЖ-2018 №632 площа будівлі за літ. А становить 554,3 кв.м. Відповідно до наданих до перевірки відомостей руху основних засобів за період з 01.04.2018 по 30.06.2018 по рахунку 103 залишкова вартість будівлі РММ станом на 01.04.2018 становить 1306563,30 грн.
В ході проведення перевірки було надано звіт про незалежну оцінку майна станом на 01.04.2018 - Об'єкти нерухомого майна, загальною площею 13578,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Резервна 8-А та висновок про вартість майна проведеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Кредитне Брокерське агентство». Відповідно до даного звіту вартість будівлі А2, інвентарний номер 102, станом на 01.04.2018 - 3192200 грн, загальна площа даної будівлі становить 543,2 кв. м.
Таким чином, в акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів, в т.ч. звіту про незалежну оцінку майна станом на 01.04.2018 та висновку про вартість майна проведеної суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Кредитне Брокерське агентство» встановлено наступне:
- відсоток наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення становить 69%;
- справедлива вартість наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення площею 374 кв.м. станом на 01.04.2018 становить 2 202 618 грн, а відтак, з урахуванням положень листа Міністерства фінансів України від 21.03.2008 № 31-34000-20/23-2699/2100, податковим органом здійснено висновок про заниження іншого операційного доходу по операціям з інвестиційною нерухомістю в розмірі 1316757,00 грн. за ІІ квартал 2018 року.
Разом з тим, згідно з підпункту 134.1.1 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Згідно з абзацом 2 п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна діяльність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 № 779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2007 за № 823/14090 (далі - П(С)БО 32) інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.
Операційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.
Балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу.
Згідно з п. 8 П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до п. 16 П(С)БО 32 підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об'єктів інвестиційної нерухомості.
Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості в подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутніх витрат на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв'язку з майбутніми витратами на поліпшення об'єктів інвестиційної нерухомості (пункт 19 П(с)БО 32).
Згідно пункту 22 П(с)БО 32 сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу або інших витрат операційної діяльності відповідно.
Справедлива вартість інвестиційної нерухомості не включає попередньої оплати та нарахованого доходу від фінансової оренди.
Тобто, П(с)БО 32 визначає дві моделі обліку інвестиційної нерухомості: 1) облік за справедливою вартістю та, 2) облік за первісною вартістю. Наведені у П(с)БО 32 положення свідчать, що підприємство наділене правом обирати з-поміж зазначених моделей, при цьому у разі обрання методу справедливої вартості оцінка активу за означеним методом має здійснюватись до дати вибуття чи переведення інвестиційної нерухомості до операційної чи такої, що утримується для продажу. Разом з тим, відповідно до пункту 9 П(с)БО 32 придбана інвестиційна нерухомість завжди зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, обрахованою за правилами пунктів 10-13 П(с)БО 32.
З аналізу наведеного слідує, що власна чи отримана на умовах фінансової оренди нерухомість, залежно від мети використання, може бути кваліфікована як інвестиційна або операційна. Нерухомість відноситься до категорії інвестиційної у разі наявності ймовірності отримання в майбутньому економічних вигод у вигляді орендних платежів або збільшення власного капіталу від використання такої нерухомості й можливості достовірно визначити її первісну вартість.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
Так, згідно п. 43 наказу ТОВ «Перший трубний завод» від 03.01.2015 № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» підприємство здійснює облік інвестиційної нерухомості у відповідності до положення П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість». На дату балансу вирішено відображати у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визначається відповідно до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». За наявності ознак за якими об'єкт основних засобів може бути віднесеним їх розмежування є частки загальної площі об'єкту. Методи нарахування амортизації, строк корисного використання, ліквідаційна вартість об'єктів інвестиційної нерухомості визначається в порядку, передбаченому даним Наказом для основних засобів.
Тобто, відповідно до правил облікової політики підприємства передбачено два можливих методи оцінки обліку інвестиційної нерухомості або за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об'єктів інвестиційної нерухомості, що узгоджується з положенням, зокрема, п. 16 П(С)БО 32.
Варто наголосити, що підприємство самостійно, відповідно до внутрішньої облікової політики вибирає та здійснює один із можливих варіантів обліку щодо інвестиційної нерухомості, однак, вказані обставини податковим органом під час проведення перевірки не були взяті до уваги.
Посилання в акті перевірки контролюючим органом на лист Міністерства фінансів України від 21.03.2008 № 31-34000-20/23-2699/2103, в якому зазначено, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 №779, інвестиційна нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, відображається з часу її придбання (створення) до дати балансу, на яку підприємством здійснено заходи з визначення її справедливої вартості, є помилковим, оскільки такий лист не є нормативно-правовим документом, а носить лише інформаційний характер.
Не обґрунтованим також є посилання відповідача в акті перевірки на те, що відсоток наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення становить 69%, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження встановлених в ході перевірки обставин.
Також, не надано жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів того, що справедлива вартість наданого в оренду ПрАТ «Трест Київспецбуд» приміщення площею 374 кв.м. станом на 01.04.2018 становить 2 202 618 грн., а також не надано доказів того, що залишкова вартість будівлі РММ станом на 30.06.2018 складає 1283857 грн., а залишкова вартість частки будівлі, що надається в оренду станом на 30.06.2018 складає 885861 грн.
Суд наголошує, що викладені у відзиві на позовну заяву заперечення, по суті є повторенням висновків акту перевірки, які не доводять вчиненого позивачем порушення вимог податкового законодавства. При цьому, до відзиву не надано жодних доказів, на підставі яких було сформульовано висновки акту перевірки та прийнято оскаржуване рішення, незважаючи на те, що пунктом 5 резолютивної частини ухвали від 30.01.2019 про відкриття провадження у справі, у відповідача були витребувані неналежним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Що ж стосується самого звіту про незалежну оцінку майна - об'єкту нерухомого майна, загальною площею 13578,1 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 8а, то суд зазначає, що, по-перше, висновок про вартість майна здійснено щодо усього немайнового комплексу загальною площею 13578,1 кв.м., що загалом становить 62 479 400,00 грн., по-друге, метою такої оцінки слугувало визначення ринкової вартості об'єкту оцінки загальною площею 13578,1 кв.м. з метою укладення договору іпотеки в АБ «Укргазбанк».
Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з огляду на що таке податкове повідомлення-рішення, є протиправним.
Наведені в Акті перевірки доводи та аргументи не спростовуються висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2751,91 грн.
Керуючись положеннями статей 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8-а, код ЄДР: 34427263) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 28.12.2018 № 0016901401, прийняте ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДР: 39439980)
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8-а, код ЄДР: 34427263) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, (код ЄДР ВП 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 4444,05 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін