ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення доказів
29 квітня 2022 року м. Київ № 640/31815/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., ознайомившись із заявою про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, НКРЕКП), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та невключенні у реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної "Дніпропетровськгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в розмірі 1 825 314, 5 тис. грн.;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, включити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону України "Про заходи, на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Через канцелярію суду 10.02.2022 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог шляхом зменшення у прохальній частині позову суми обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної «Дніпропетровськгаз» та тарифами на розподіл природного газу яка підлягає затвердженню НКРЕКП, з «1 825 314, 5 тис. грн.» на « 1 805 162, 4 тис. грн.».
Через канцелярію суду 10.02.2022 року заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 року заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Через канцелярію суду 22.02.2022 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, тобто, до 25 квітня включно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 року заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Через канцелярію суду 22.04.2022 року позивачем подано заяву про забезпечення позову втретє, в якій просить суд :
- заборонити до завершення розгляду даної справи органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти дії по врегулюванню заборгованості AT «Дніпропетровська» перед AT «НАК «Нафтогаз України» у порядку іншому, ніж визначено для такої заборгованості нормами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а саме, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості AT «Дніпропетровськгаз»:
заборгованості перед AT НАК «Нафтогаз України» у справі № 904/4470/16 про стягнення з AT «Дніпропетровськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-137-ВТВ, укладеного між AT «НАК «Нафтогаз України» та AT «Дніпропетровськгаз», 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору;
- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі № 904/4470/16, виданого на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року - до набрання законної сили рішенням по даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що підставою позовних вимог є невиконання відповідачем положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі також - Закон), зокрема, якими передбачено, що заборгованість газорозподільних підприємств перед НАК «Нафтогаз України», перед АТ «Уртрансгаз» і перед ТОВ «Оператор ГТС України», яка виникла до 31.12.2020 року, підлягає врегулюванню у порядку та у спосіб, визначеному цим Законом.
Так, Законом передбачено, що основний борг, який виник перед вказаними суб'єктами підлягає погашенню за рахунок коштів державного бюджету та суми штрафних та фінансових санкцій, нараховані на такі борги, підлягають списанню.
Позивач просить суд, зокрема, зобов'язати НКРЕКП, затвердити обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ «Оператор газорозподільної «Дніпропетровськгаз», та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в розмірі 1 805 162, 4 тис. грн. та зобов'язати НКРЕКП, включити АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону.
Водночас, на період воєнного стану, будь-які дії по включенню до Реєстру не здійснюються.
В свою чергу, позивачем повідомляється, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до дестабілізації на ринку природного газу та підриву діяльності AT «Дніпропетровськгаз» в умовах воєнного стану, оскільки, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року у справі №904/4470/16 за позовом AT «НАК «Нафтогаз України» до AT «Дніпропетровськгаз» про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат видано наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору.
На переконання позивача, вказана сума підлягає списанню в порядку Закону, з огляду на що, AT «Дніпропетровськгаз» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу у справі №904/4470/16 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 року заяву AT «Дніпропетровськгаз» задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16.
Водночас, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року у справі №904/4470/16 апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі №904/4470/16 задоволено та скасовано останню; прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви АТ «ОГС «Дніпорпетровськгаз» про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено у повному обсязі.
Таким чином, оскільки постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпорпетровської області від 18.01.2022 року у рамках виконавчого провадження №59350535 повернуто наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у позивача наявні обґрунтовані підстави вважати можливим повторне пред'явлення АТ «НАК «Нафтогаз України» наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 відносно заборгованості, яка становить предмет стягнення у справі №904/4470/16, але для якої Законом передбачено особливий порядок її погашення, а не через примусове стягнення в межах виконавчого провадження.
Крім іншого, позивачем зауважено, що AT «Дніпропетровськгаз» є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами, підприємствами, установами, тощо. Незалежно від подій, фахівці підприємства щодня забезпечують стабільне та безперебійне газопостачання постійним мешканцям та вимушеним переселенцям, що в нинішніх умовах - надзвичайно важливо.
В свою чергу, на переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову можуть призвести до блокування роботи підприємства, арешту його коштів та майна, в тому числі автомобілів, що використовуються для ліквідації аварійних ситуацій на газопроводах.
Також позивачем повідомлено, що в складних умовах воєнного стану, гострої кризи неплатежів, ракетних ударів, існування загрози життю працівникам AT «Дніпропетровськгаз», які здійснюють ліквідацію та локалізацію аварійних ситуацій, дестабілізація роботи AT «Дніпропетровськгаз», як об'єкта критичної інфраструктури, створить пряму загрозу безперебійності доставки природного газу споживачам Дніпропетровської області.
Одночасно позивачем звернуто увагу на реальну загрозу неможливості виконання рішення суду у даній адміністративній справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до вжиття заходів по фактичному стягненню з позивача боргів та штрафних санкцій, для яких нормами Закону встановлено особливий порядок їх врегулювання, та виконання (реалізація) яких знаходиться в безпосередній залежності від дій відповідача, до вчинення яких позивач спонукає цим позовом.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, задоволення адміністративного позову в такому випадку не призведе до ефективного захисту та поновлення порушених прав, тому AT «Дніпропетровськгаз» вимушене звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити заяву та вжити заходів забезпечення позову.
Через канцелярію суду 26.04.2022 року позивачем подано заяву про долучення платіжного доручення від 26.04.2022 року №751 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 744,30 грн.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 151 кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
Порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості та проведення взаєморозрахунків в цілях погашення заборгованості, врегульовано Законом України від 14.07.2021 року №1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1639).
З аналізу статей 4-6 Закону №1639 висновується, що підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, заборгованість операторів газорозподільних систем станом на розрахункову дату за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, та не сплачена станом на розрахункову дату погашається наступним чином: за рахунок видатків державного бюджету; залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом; неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню.
Предметом позову у справі №640/31815/21 є зобов'язання НКРЕКП затвердити обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються позивачем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП в розмірі 1 805 162, 4 тис. грн., а також зобов'язати НКРЕКП, включити позивача в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону №1639.
З матеріалів справи в межах розгляду заяви про забезпечення позову судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/4470/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн. пені, 3 583 797,82 грн. 3% річних та 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року у справі №904/4470/16 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року видані 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 накази про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року залишено в силі.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року видано 26.12.2016 року наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» 248 040,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року залишено в силі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2018 року, яку постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 року залишено без змін, заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019 року задоволено та відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019 року.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» 29.12.2021 року подано заяву про визнання наказу від 07.10.2016 року про стягнення 348 222 726,22 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплату судового збору таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі №904/4470/16 заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання наказу від 07.10.2016 року про стягнення про стягнення 348 222 726,22 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплату судового збору таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. перебував наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року (виконавче провадження №59350535).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпорпетровської області Шаган О.А. від 18.01.2022 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404) у зв'язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа.
Разом з тим, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року у справі №904/4470/16 (вступна та резолютивна частини) внаслідок задоволення апеляційної скарги АТ «НАК «Нафтогаз України», ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі №904/4470/16 скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ «ОГС «Дніпорпетровськгаз» про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено у повному обсязі.
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону №1404 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Отже, враховуючи сукупність наступних обставин, а саме:
1) заборгованість АТ «Опреатор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» перед АТ «НАК «Нафтогаз України» у розмірі 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, підпадає під ознаки заборгованості, що підлягає врегулюванню на умовах Закону №1639,
2) з огляду на законодавче встановлене право відповідача у справі як стягувача повторного пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16,
3) та з урахуванням заявленого позивачем у прохальній частині позовної заяви до затвердження НКРЕКП обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної «Дніпропетровськгаз», та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, до якого ймовірно може входити сума заборгованості, визначена у судовому рішенні у справі №910/4470/16, яку може бути стягнуто в порядку примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі №904/4470/16 у разі його пред'явлення, -
суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості AT «Дніпропетровськгаз» перед AT НАК «Нафтогаз України» у справі № 904/4470/16 про стягнення з AT «Дніпропетровськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-137-ВТВ, укладеного між AT «НАК «Нафтогаз України» та AT «Дніпропетровськгаз», 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору, до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21.
Щодо інших способів вжиття заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем, суд дійшов наступних висновків.
Вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти дії по врегулюванню заборгованості AT «Дніпропетровська» перед AT «НАК «Нафтогаз України» у порядку іншому, ніж визначено для такої заборгованості нормами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» щодо вказаної заборгованості, визначеною судовим рішенням у справі №910/4470/16, на переконання суду, є передчасно заявленою вимогою, оскільки лише після вирішення справи №640/31815/21 по суті суд може дійти висновку про належність або неналежність суми заборгованості, встановленої за результатами розгляду справи №904/4470/16 до обсягу заборгованості, яка підлягає затвердженню НКРЕКП у разі задоволення позову в цій частині позовних вимог.
Зокрема, суд вважає передчасною вимогу про вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року у справі № 904/4470/16, виданого на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року, оскільки доказів пред'явлення останнього до примусового виконання позивачем суду не надано.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд бере до уваги приписи частини першої статті 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейським судом з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи викладене, співмірним та достатнім способом забезпечення позову шляхом заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості AT «Дніпропетровськгаз» перед AT НАК «Нафтогаз України» у справі № 904/4470/16 про стягнення з AT «Дніпропетровськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-137-ВТВ, укладеного між AT «НАК «Нафтогаз України» та AT «Дніпропетровськгаз», 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору, до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21. Водночас, в решті вимог заяви про забезпечення позову суд відмовляє, оскільки останні суперечать меті інституту забезпечення позову.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, не скасовують спірних приписів, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, крім того, не відбувається жодного втручання у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до повноважень, наданих Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості AT «Дніпропетровськгаз» перед AT НАК «Нафтогаз України» у справі № 904/4470/16 про стягнення з AT «Дніпропетровськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-137-ВТВ, укладеного між AT «НАК «Нафтогаз України» та AT «Дніпропетровськгаз», до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21.
3. В іншій частині відмовити.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення - 29.04.2022 року, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 30.04.2025 року.
Стягувач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920);
Боржник: Органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, що спрямовані на примусове виконання рішень, на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Дата набрання законної сили ухвалою - 29.04.2022 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Л.О. Маруліна