ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
29 квітня 2022 року справа №640/28250/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
до1. Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 1); 2. Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - відповідач 2)
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідачів 1 та 2 щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; 2) зобов'язання відповідачів 1 та 2 нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачі 1 та 2 протиправно відмовили у нарахуванні та виплаті щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На думку позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими визначено, що щорічно до 05 травня, зокрема, інвалідам ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач 02 грудня 2021 року подав до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою від 08 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/28250/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити у його задоволенні з огляду на те, що відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30 листопада 2020 року №777 до компетенції управління не належить здійснення нарахувань та виплат щорічної грошової допомоги до 05 травня, дана функція делегована Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Відповідач 2 письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення від 07 квітня 2009 року серії НОМЕР_1 , виданого Солом'янським УПСЗН м. Києва.
Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК від 06 квітня 2009 року серії КА-2 №004414 позивачу з 01 квітня 2009 року встановлена ІІ група інвалідності внаслідок травми та її наслідків, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою від 05 серпня 2021 року щодо нарахування та виплати йому невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 05 травня з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами розгляду заяви позивача відповідач 1 в листі від 10 серпня 2021 року №01-08/4694 повідомив, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України; разова грошова допомога до 05 травня у 2021 році особам з інвалідністю ІІ групи встановлено - 3 906 грн.; виплату зазначеної допомоги здійснює Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
У відповідь на заяву позивача від 05 серпня 2021 року щодо нарахування та виплати йому невиплаченої частини грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік відповідач 2 в листі від 19 серпня 2021 року №09/3202-044 повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» у 2021 році позивачу була нарахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 3 906,00 грн., виплата якої здійснена 22 квітня 2021 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача АТ «Ощадбанк» а тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченої грошової допомоги не має.
Відповідач 2 також зазначив, що з метою виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року №640/2288/21 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року Центром проведено перерахунок щорічної разової допомоги до 05 травня за 2020 в розмірі 9 464,00 грн. з урахуванням проведених виплат та направлено лист до Департаменту щодо замовлення коштів для виконання рішення суду. Після надходження додаткового фінансування заборгованість буде погашена.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року №440/2722/20 за результатами розгляду зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 07-VI від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, частину четверту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VIII розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26 відповідно до якого норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, Кабінет Міністрів України мав встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 05 травня.
Кабінет Міністрів України 08 квітня 2021 року прийняв постанову №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі по тексту - Постанова №325), якою затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі по тексту - Порядок №325).
Згідно із пунктами 4 та 5 Порядку №325 бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, розділяються Міністерством соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3 906,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку №325.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25 грудня 1998 року №367-XІV.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1 769,00 гривень.
Отже, у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи у 2021 році становить 14 152, 00 грн. (1 769,00 грн х 8).
При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Як встановив суд, позивачу в 2021 року відповідачем 2 виплачена разова грошова допомога у розмірі 3 906,00 гривень, що не відповідає вимогам статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги в належному розмірі.
Отже, сума недоплаченої відповідачем позивачу частини грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік становить 10 246,00 грн., а саме: 8 х 1 769,00 грн. - 3 906,00 грн. = 10 246,00 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своєму рішенні від 29 вересня 2020 року Верховний Суд дійшов висновку, що починаючи з 27 лютого 2020 року заявник набув право на соціальне забезпечення в порядку редакції Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-ХІV.
Судом встановлено, що виплату позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік здійснив тільки відповідач 2, оскільки до компетенції управління не належить здійснення нарахувань та виплат щорічної грошової допомоги до 05 травня, тому позовні вимоги до відповідача 1 є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду, позивач просив, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка такого суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був вчинити і міг, але не вчинив.
Разом із тим, суд встановив, що відповідач 2 здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, однак у розмірі, меншому ніж встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому у даному випадку відповідач 2 вчинив протиправні дії, а не бездіяльність.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач 2 не довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 176-г; ідентифікаційний код 37447984);
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, буд. 7; ідентифікаційний код 22886300).
Суддя В.А. Кузьменко