ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в забезпеченні доказів
28 квітня 2022 року м. Київ № 640/6860/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представників відповідачів Канатнікова А.О., Максюти М.О., у відсутність позивача та представників іншого відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі за його позовом до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Київ), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ), Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Київ), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ), Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Київ) від 21.03.2022 №22 о/с в частині призначення старшого лейтенанта ОСОБА_1 командиром стрілецької роти (з охорони об'єктів №223/2, 224) (цех переробки газу Гнидинцівського газопереробного заводу, наітоперекачувальна станція Гнидинці) 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) звільнивши його з посади командира 3 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_2 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ) по стройовій частині в частині виключення старшого лейтенанта ОСОБА_1 зі списків військової частини НОМЕР_2 та на усіх видів забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ) зарахувати старшого лейтенанта ОСОБА_1 у списки Військової частини НОМЕР_2 та на усі види забезпечення з моменту протиправного виключення зі списків військової частини;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ) виплатити ОСОБА_1 недотримане грошове забезпечення з 23.03.2022 по день набрання законної сили рішенням суду;
визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України по стройовій частині про зарахування старшого лейтенанта ОСОБА_1 до списків Військової частини НОМЕР_3 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії про призначення старшого лейтенанта ОСОБА_1 командиром стрілецької роти (з охорони обєктів №223/2, 224) (цех переробки газу Гнидинцівського газопереробного заводу, нафтоперекачувальна станція Гнидинці) 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення).
Разом із позовом ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення доказів, в якій висловлено прохання забезпечити доказ, що міститься на мобільному телефоні ОСОБА_1 моделі iPhone 11, IMEI НОМЕР_4 та в якому наявна SIM карта «Vodafone Україна», мобільний номер НОМЕР_5 - шляхом огляду в судовому засіданні листування у застосунку WhatsApp абонента НОМЕР_5 з абонентом НОМЕР_6 записаний як ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2022 для розгляду вказаної заяви призначено судове засідання.
В засідання позивач не прибув, подавши заяву про розгляд без його участі.
Представники відповідачів проти забезпечення доказів заперечили, вказавши на відсутність підстав та необґрунтованість заяви позивача. Пояснили, що оскаржуваний ОСОБА_1 наказ від 21.03.2022 №22о/с на підставі наказу від 25.04.2022 №31о/с відмінений як нереалізований. Тобто, позивач є таким, що проходить службу на посаді командира 3 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_2 . На підтвердження, долучили ряд належним чином засвідчених доказів.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, виходить з того, що відповідно до частини першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони потрібні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу у якої знаходяться докази.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від клопотання про витребування доказів (стаття 80 Кодексу адміністративного судочинства України) те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони могли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Отже, для визнання заяви про забезпечення доказів поданою у відповідності з вимогами процесуального законодавства обов'язковим є наведення заявником обґрунтованих доводів щодо існування обставин, які свідчать про неможливість без вжиття додаткових заходів у подальшому витребування у певних осіб необхідних доказів.
Окрім того, згідно із частиною першою статті 115 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Тобто, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема шляхом їх витребування та огляду, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Аналізуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх огляду призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
ОСОБА_1 обґрунтовуючи підстави заяви про забезпечення доказів вказує на те, що на його телефоні міститься листування з абонентом, який окрім іншого, може бути викликаний судом як свідок. Це листування стосується наявності витягу з оскаржуваного наказу та протиправності його видання.
Однак, суд зазначає, що відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 756/8124/19, головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом не встановлено обставин за яких докази, що містять необхідну для розгляду справи інформацію, можуть бути знищені або недоступні з інших причин, не доведено реальної загрози втрати доказу та доцільності його забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 114-117, 248, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі за його позовом до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Київ), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ), Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та проголошено в судовому засіданні 28.04.2022.
Суддя О.М. Чудак