ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 квітня 2022 року м. Київ № 640/21557/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 71% до 70% основного розміру грошового забезпечення раніше призначеної пенсії;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 71% грошового забезпечення, на підставі нової довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року, та щодо непроведення позивачу виплати 100% від сум підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі нової довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру 71% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат та без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити виплату позивачу 100% від сум підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Поряд з цим, позивач вказує, що відповідачем протиправно не враховано усі складові грошового забезпечення під час складення довідки у 2018 році, яка була подана до пенсійного органу для перерахунку пенсії позивача.
Крім того, позивач вказує, що основний розмір призначеної його пенсії становив 71% грошового забезпечення відповідної посади до перерахунку пенсії у 2018 році, і на думку останнього, має бути перерахований пенсійним органом з урахуванням щомісячних видів грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
30.08.2021 року та 31.08.2021 року на адресу суду надійшли витребувані належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.
Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та подав 09.09.2021 року до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в ньому.
Обставини встановлені судом:
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в місті Києві та отримує пенсію, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У 2018 року ГУ ПФУ в місті Києві позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 .
Згідно із наявного у справі перерахунку пенсії вбачається, що пенсію позивача перераховано з 01 січня 2018 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років.
04.06.2021 року Військовою частиною НОМЕР_1 складено оновлену довідку № 222/4/167/239/354 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року, до якої включено грошове забезпечення позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
15.06.2021 року представник позивача звернулася до пенсійного орган із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії останнього на підставі оновленої довідки, виданої Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року, та виплатити позивачу 100% від сум підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ.
Листом № 18280-17823/Р-02/8-2600/21 від 13.07.2021 року ГУ ПФУ в місті Києві повідомило представника позивача, що виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм чинного законодавства, а довідку Військової частини НОМЕР_1 пенсійним органом повернуто без виконання.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
У даній справі суд має надати оцінку спірним правовідносинам в частині:
- правомірності дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% основного розміру грошового забезпечення раніше призначеної пенсії;
- правомірності дій ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії позивача, із розрахунку 71% на підставі нової довідки виданої Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року, з урахуванням проведених раніше сум, починаючи з 01.04.2019 року, та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити виплату позивачу 100% від сум підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) та іншими нормативно-правовими актами в редакції чинній на момент виникнення правових відносин.
Щодо позовних вимог в частині зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% основного розміру грошового забезпечення раніше призначеної пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за №103, зобов'язано перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як вбачається з наданої копії пенсійної справи, до 01.01.2018 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становив 71%, тобто пенсійним органом зменшено у 2018 році розмір грошового забезпечення позивача до 70%.
Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшені основного розміру пенсії з 71% грошового забезпечення до 70%, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Таким чином, з 01.10.2011 року, положення частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність, у зв'язку з внесенням змін Законом України №3668-VІ до редакції цієї статті.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону України №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №103, та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 2, ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідач не довів правомірності своїх дій, спрямованих на зменшення відсоткового розміру пенсії позивачу.
Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивача у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 71 % грошового забезпечення, згідно ч. 2, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки дане обмеження не стосується позивача, адже пенсія останнього мала бути перерахована, а не призначена вперше.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 71 % на 70% на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року в зразковій справі №240/5401/18.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до ч. 3 статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Жодною нормою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Згідно із ч. 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Системний аналіз статей 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині правомірності дій ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії позивача, із розрахунку 71% на підставі нової довідки виданої Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року, з урахуванням проведених раніше сум, починаючи з 01.04.2019 року, та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Так, за приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 постановлено, зокрема, Міністерству оборони, після набрання чинності цією постановою, забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку № 45).
Згідно пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, набрання чинності 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача з 01.01.2018, з огляду на норми пункту 2 Постанови № 103.
Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 не впливає на дії відповідача щодо перерахунку пенсії, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям Постанови № 103.
Згідно абзаців другого, четвертого та п'ятого пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Тобто, на Військову частину НОМЕР_1 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
У даному випадку, Військовою частиною НОМЕР_1 довідка № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019 року, до якої включено грошове забезпечення позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, була виготовлена та надіслана позивачу, як коригуюча (уточнююча) до раніше наданої довідки, що була складена на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, і на підставі якої пенсійним органом вже було проведено перерахунок пенсії позивача.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вказана довідка була скерована Військовою частиною на адресу пенсійного органу.
Проте, ГУ ПФУ в м. Києві не здійснено перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача.
Суд зазначає, що в даному випадку, Військовою частиною при формуванні первинної довідки для перерахунку пенсії позивача у 2018 році, було не вірно застосовано співвідношення окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, а тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до вказаної довідки.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі коригуючої довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити вказаний перерахунок на підстав оновленої довідки.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з 71 % визначеного грошового забезпечення, на підставі нової довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше сум, та без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 року, суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ГУ ПФУ в м. Києві отримано від Військової частини НОМЕР_1 довідку № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.
Отже, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
Натомість, пенсійним органом ще не здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, відповідно право позивача не може бути порушене.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захисту шляхом визначеним цим Кодексом (ч.1 ст. 5 КАС України).
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги, щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень утримуватися від винесення рішень у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки судом оцінюються певні обставини, підтверджені зібраними доказами. Таким чином висновки суду стосуються лише конкретних рішень (дій) суб'єкта владних повноважень і не можуть розповсюджуватися на невизначене коло таких рішень (дій).
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року, у зразковій справі №560/2120/20.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність з боку ГУ ПФУ в м. Києві в цій частині порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 100% від сум підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлювалося, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї Постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач - пенсійний орган, з урахуванням вимог Постанови № 704 та Постанови № 103, здійснив перерахунок пенсії позивача.
Відповідно, розрахунок пенсії позивача, зокрема, суми доплати становили лише 50% - з 01.01.2018, і 75 % - з 01.01.2019 суми підвищення.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103.
Як зазначає позивач, керуючись вказаним пунктом Постанови № 103, відповідач протиправно виплачував перераховану пенсію поетапно.
Системний аналіз статей 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
У той же час, зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 вбачається, що ними врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у зразковій справі Верховного Суду від 06.08.2019 (справа №160/3586/19), залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.
З огляду на зазначене, починаючи з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, відтак дії відповідача щодо поетапності виплати перерахованої пенсії та зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , є протиправними.
Таким чином, суд доходить висновку про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 , починаючи з 05.03.2019 року, з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на зазначені правові положення та обставини справи позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Отже, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У даному випадку, позивачем судовий збір під час подання даного позову сплачено не було, оскільки останній звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому він підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідно до задоволених позовних вимог, а саме: 2 724,00 грн. (3*908,00 грн.).
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 71% розміру грошового забезпечення до 70% при здійсненні перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виходячи з 71 % від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати, з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2018 року.
4. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі нової довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/4/167/239/354 від 04.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року.
6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 100 % сум підвищення пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704-2017-п та ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ, починаючи з 05.03.2019 року.
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), починаючи з 05.03.2019 року, з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
8. В іншій частині позовних вимог відмовити.
9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 2 724,00 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири грн. 00 коп.) на реквізити Окружного адміністративного суду м. Києва: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.І. Келеберда