ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
27 квітня 2022 року м. Київ№ 640/26716/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання рішення протиправним, та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, ідентифікаційний код - 22886300, ел. пошта - stta_kvc@kmda.gov.ua) (надалі - відповідач або Київський міський центр), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оформлену листом від 13.08.2021 вих. № 051-044-Ч-1754-14, в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що, з урахуванням раніше виплачених коштів, складає 6800 грн;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що, з урахуванням раніше виплачених коштів, складає 6800 грн. на картковий рахунок за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк».
В якості підстав позову позивач зазначає, що дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, не в повному обсязі та дії щодо відмови здійснити її перерахунок є протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/26716/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 25.10.2021 № 09/4423-044 про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у квітні 2020 року, відповідно, саме з цього часу позивач дізнався про порушення своїх прав та мав звернутися з позовом до суду у шестимісячний строк. Однак, позовну заяву подано лише 20.09.2021 з порушенням строку, визначеного ст. 122 КАС України, а відтак позов підлягає залишенню судом без розгляду на підставі ст. 240 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з заявою про виплату разової грошової допомоги у 2020 та 2021 роках та у відповідь отримав лист від 13.08.2021 № 051-044-Ч-1754 з повідомленням про правомірність здійснення виплати у 2020 році на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає таке.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Виплата допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена така допомога, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році здійснювалась у квітні відповідного року у розмірі 1390 грн.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Щодо обставин звернення позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням здійснити перерахунок сум одноразової грошової допомоги суд відмічає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
За приписом 17 Закону України «Про звернення громадян», скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.
Суд відмічає, що письмове звернення позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням здійснити перерахунок сум одноразової грошової допомоги, подане у порядку Закону України «Про звернення громадян», з огляду на його характер та мету щодо поновлення прав і захист інтересів позивача, є по суті скаргою на дії відповідача, подання якої обмежено терміном протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
При цьому, як встановлено судом, позивач про обставини порушення свої прав мав дізнатися на час отримання допомоги до 5 травня у неповному розмірі, тобто, у квітні 2020 року.
Таким чином, направлення позивачем звернення у 2021 році, що по суті є скаргою у розумінні Закону України «Про звернення громадян» та отримання ним відповіді Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом від 13.08.2021 № 051-044-Ч-1754 не спростовує твердження щодо наявності у позивача можливості дізнатися про обставини порушення своїх прав на час ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі у 2020 році та не є поважною причиною для поновлення строку для звернення до суду.
Отже, позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів щодо отримання грошової допомоги в меншому розмірі після отримання вказаних сум, разом з тим, до суду позивач звернувся лише у вересні 2021 року, тобто з очевидним пропущенням шестимісячного строку, без наявності поважних причин пропуску такого строку.
У статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 25.10.2021 № 09/4423-044 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.
Суддя К.С. Пащенко