ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2022 року м. Київ № 640/24846/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доПриватного акціонерного товариства «Укрпошта»
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Укрпошта» щодо ненадання обґрунтованої відповіді на запити ОСОБА_1 від 13.04.2020 та від 16.04.2020;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Укрпошта» повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 13.04.2020 від 16.04.2020 і надати на них обґрунтовану відповідь.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, вирішено:
визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) щодо ненадання обґрунтованої відповіді на запити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 13.04.2020 та від 16.04.2020;
зобов'язати Акціонерне товариство «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) повторно розглянути запити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 13.04.2020 та від 16.04.2020 і надати на них обґрунтовану відповідь;
стягнути за рахунок асигнувань Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
У рішенні судом розглянуто питання стягнення судовий витрат на правову допомогу та зазначено, що позивачем взагалі не надано жодних документів, які свідчать про те, що він досягнув домовленості з адвокатом про оплату конкретної суми гонорару або гонорару у погодинному вираженні. З наведеного зроблено висновок, що позивачем взагалі не надано жодних документів, які свідчать про те, що він досягнув домовленості з адвокатом про оплату конкретної суми гонорару або гонорару у погодинному вираженні.
11.10.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про представника ОСОБА_1 - адвоката Подольської Т.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.
Відповідачем подано заперечення на клопотання представника позивача в якому зазначено, по-перше, що питання відшкодування витрат на правову допомогу вже було вирішено судом, по-друге, додаткові докази подано з порушенням строку без подання відповідної заяви, по-третє, судові витрати понесені позивачем є завищеними.
Згідно ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд відмічає, що таку заяву було подано позивачем 14.12.2020 під час розгляду справи.
Частиною 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічну позицію висловлено у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 у якій, зокрема, зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У п. 1, 2, 3 Додаткової угоди встановлено форму оплати готівкова, та умови оплати: за складання адвокатом процесуальних документів погодинна оплата; за участь адвоката у судовому засіданні фіксований розмір; додатковий гонорар («гонорар успіху») за позитивне вирішення справи на користь клієнта фіксований розмір.
Погодинна оплата або фіксований розмір розраховуються згідно з Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, що затверджено рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17.
В рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За приписами статті 15 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:
договір від 03.04.2020;
додаткову угоду № 1 від 01.10.2020;
акт наданих послуг № 1 від 01.10.2021;
квитанцію № 2202113.
З акту наданих послуг вбачається, що адвокатом надано послуги:
1) пошук та аналіз нормативно-правової бази України та практики Верховного Суду з питання доступу до публічної інформації - 3 години - 3295,50 грн;
2) складання (написання) позовної заяви - 16 годин - 17576,00 грн;
3) гонорар успіху - 3000,00 грн.
Всього - 23913,50 грн.
Суд відмічає, що позовна заява, складена адвокатом Подольською Т.В., разом з додатками містить всього 36 сторінок.
Таким чином, враховуючи наявність у представника позивача - адвоката достатнього професійного досвіду, беручи до уваги відсутність виключної складності спірних правовідносин, що пов'язані з доступом до публічної інформації, які в свою чергу всебічно досліджені судами, що відображено у наявній судовій практиці, зокрема, практиці Верховного Суду, суд прийшов до висновку про явне завищення часу витраченого адвокатом Подольською Т.В. на пошук, аналіз нормативної бази та написання позовної заяви у 19 годин загалом.
За таких обставин, з огляду на заперечення ПАТ «Укрпошта» щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Подольської Т.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 23913,50 грн - задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове рішення яким стягнути за рахунок Приватного акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Суддя К.С. Пащенко