ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2022 року м. Київ № 640/15970/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання бездіяльності протиправною, та зобов'язання вчинити
певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, пр-т. Любомира Гузара, 7, ідентифікаційний код - 22886300, ел. пошта - slm_kvc@kmda.gov.ua) (надалі - відповідач або Київський міський центр), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 та 2021 роки, відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України »Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту« від 25 грудня 1998 року №367-XIV із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № Юрп/2008), у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 6800 грн за 2020 рік та у розмірі 7354 грн за 2021 рік, загальна сума до стягнення - 14154 грн.
В якості підстав позову позивач зазначає, що дії відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , щорічної разової допомоги до 05 травня за 2021 та 2020 роки в належному розмірі є протиправними та необґрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15970/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
До суду надійшло клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390,00 грн ОСОБА_1 здійснено 09.04.2020 шляхом перерахування коштів на особовий рахунок отримувача в установу банку. Враховуючи, що позивач звернувся з позовом у цій справі 08.06.2021, відповідач переконаний, що ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 запропоновано ОСОБА_1 надати до суду пояснення з приводу дотримання строку на звернення до суду (заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду) в частині позовних вимог щодо:
- визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № Юрп/2008), у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 6800 грн за 2020 рік.
Вказаною ухвалою встановлено позивачу десятиденний строк для подання зазначених пояснень з моменту отримання копії даної ухвали.
Лист з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 направлено за адресою місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення № 01051 0706800 3 повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Суду від 25.04.2018 по справі № 800/547/17 (11/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 913/879/17 від 21.05.2020 по справі № 913/879/17, від 21.05.2020 по справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 по справі № 24/260-23/52-6).
Таким чином, позивач на пропозицію суду у встановлений строк пояснення щодо дотримання строку на звернення до суду не надав.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Виплата допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена така допомога, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році здійснювалась 09.04.2020 шляхом перерахування коштів на особовий рахунок отримувача в установу банку у розмірі 1390 грн.
Обставини отримання разової грошової допомоги у 2020 році позивачем не заперечуються.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
У зв'язку з чим, не отримання позивачем допомоги до 05 травня у 2020 році у повному обсязі є відліком обчислення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів щодо отримання грошової допомоги в меншому розмірі після отримання вказаної суми, разом з тим, до суду позивач звернувся лише у червні 2021 року, тобто з очевидним пропущенням шестимісячного строку, без наявності поважних причин пропуску такого строку.
У статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду в частині вимог щодо:
- визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № Юрп/2008), у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 6800 грн за 2020 рік.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.
Суддя К.С. Пащенко