ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 квітня 2022 року м. Київ № 640/10801/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 43141267, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ДПС в м. Києві), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-66583-17 від 17.05.2019 у розмірі 21 030,90 грн.
В якості підстав позову зазначено, що з 2004 року позивач була офіційно працевлаштована та відповідно її роботодавцями за неї сплачувалися суми єдиного соціального внеску у розмірах, визначених законодавством. Позивач вказує, що відомості про обставини її реєстрації як фізичної особи підприємця у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, при цьому жодних визначених законодавством документів, на підставі яких позивача взято на облік як фізичну особу-підприємця, уповноваженими органами не надано. Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18 позивач переконана, що оскаржувана вимога є протиправною, оскільки сплата єдиного внеску у розмірі не нижче мінімального страхового внеску є обов'язковою лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/10801/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку на звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач оскаржувану вимогу не отримувала, а про її існування дізналась лише 23.12.2020 з інформації, отриманої від державного виконавця Деснянського РВ ДВС у м. Києві. Копію оскаржуваної вимоги отримано позивачем листом від Головного управління ДПС у м. Києві 02.02.2021.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду зазначає таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд відмічає, що оскаржувану вимогу Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-66583-17 складено 17.05.2019 та направлено за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому у матеріалах справи відсутні докази реєстрації місця проживання позивача за цією адресою у травні 2019 року, а також відсутні відомості щодо отримання вказаної вимоги платником податку особисто.
Водночас копію оскаржуваної вимоги отримано з листом Головного управління ДПС у м. Києві від 02.02.2021 № 9679/6/26-15-12-04-19 і з цього дня слід відраховувати строк на звернення до суду.
Враховуючи, що позивач про обставини порушення своїх прав дізналась у лютому 2021 року, а з позовною заявою звернулась у квітні 2021 року, строк на звернення до суду з адміністративним позовом підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись 122, 123, 160, 161, 240-243, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Покотинського М.А. про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко