Справа № 381/3053/21
Провадження № 2/362/1057/22
20 липня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ковбеля М.М.,
з участю секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 березня 2020 року на проїзній частині дороги вулиці Чорновола, навпроти будівлі № 43, в м. Вишневому Києво-Святошинського району, Київської області, відбулося зіткнення передньою правою частиною автомобіля марки «AUDI S8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка перебувала у стані сп'яніння, яка рухалася за межами правої смуги руху з правого боку, де відбулося зіткнення із задньою лівою частиною напівпричіпа «SCHMITZ SKO 24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі тягача «RENAULT Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК».
На думку позивача, ДТП відбулася з вини відповідача, та в обгрунтування свої вимог позивач посилається на витяг з Єдиного реєстру досудових рохзслідувань та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2020 року, а тому має відшкодувати понесені витрати на ремонт автомобіля в розмір 129 892,72 гривень.
16.11.2021 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
Відповідач у встановлений судом строк не подала відзиву на позов, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, виходить з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , позивач є власником напівпричіпа «SCHMITZ SKO 24», реєстраційний номер НОМЕР_2
Позивача, зазначає, що ДТП відбулася з вини відповідача, та в обгрунтування свої вимог позивач посилається на витяг з Єдиного реєстру досудових рохзслідувань та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2020 року.
Разом з тим, суд не може вважати дані докази належними та допустимими, оскільки витяг з ЄРДР №12020110200001879 не містить відомості про особу, якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї.
Судом критично оцінено докази надані позивачем, а саме рішення суду - ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2020 року (а.с. 20-23) про звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки воно належним чином не засвідчене та з даного рішення неможливо ідентифікувати особу відносно якої подано рішення було ухвалено.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
Згідно з ч.ч.1,3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність доказів, що ДТП була вчинена з вини відповідача, суд не має змоги зробити висновок про обґрунтованість доводів позивача, викладених у позові, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 23, 543, 1166, 1187, 1188, 1195 ЦК України, ст.ст. 12, 22, 23, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1, 3, 4, 175-177 ЦПК України, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя М.М. Ковбель