справа № 361/5822/21
провадження № 2/361/965/22
05.08.2022
05 серпня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Гроуверс” - адвоката Пісецької Тетяни Вікторівни про закриття провадження у цивільній справі,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Гроуверс” (далі - СТОВ “Юнайтед Гроуверс”), у якому, враховуючи збільшення позовних вимог, просив стягнути на його користь із СТОВ “Юнайтед Гроуверс” заборгованість за договором оренди № 5 від 17 січня 2008 року.
Представник відповідача СТОВ “Юнайтед Гроуверс” - адвокат Пісецька Т.В. подала до суду клопотання, у якому, посилаючись на те, що підставою поданого ОСОБА_1 позову є стягнення суми заборгованості за договором № 5 про оренду транспортного засобу, укладеного 17 січня 2008 року між фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 та СТОВ “Юнайтед Гроуверс”, вказувала, що, незважаючи на здійснення 28 липня 2020 року позивачем державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , даний спір виник з господарського договору, зобов'язання за яким із втратою позивачем його статусу ФОП не припинилися, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин, даний позов підлягає розгляду судом господарської юрисдикції, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України просила суд закрити провадження у цій справі.
Представник відповідача СТОВ “Юнайтед Гроуверс” - адвокат Якимчук Н.М. у суді зазначене клопотання підтримала, просила суд задовольнити його.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шкира Ю.Г. у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у цивільній справі заперечував, посилаючись на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15 вказала, що до юрисдикції господарських судів не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо хоча б одна сторона основного зобов'язання є фізична особа, яка не є підприємцем. Просив суд у задоволенні клопотання відмовити.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23550000000006242. 28 липня 2020 року позивачем ОСОБА_1 було здійснено реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2355006000200642.
01 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, підставою якого є стягнення на його користь заборгованості за договором № 5 про оренду транспортного засобу, укладеного 17 січня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та СТОВ “Юнайтед Гроуверс”.
Аналіз змісту та підстав поданого ОСОБА_1 позову свідчить про те, що спір між сторонами виник з приводу господарських правовідносин - позивача як ФОП та відповідача як юридичної особи, які були засновані на договорі оренди транспортного засобу, який укладений між сторонами як суб'єктами господарювання та був спрямований на здійснення ними своєї господарської діяльності, а не для задоволення особистих приватних потреб.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що спір між сторонами виник при укладанні та виконанні правочину при здійсненні ними своєї господарської діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду віднесених до їх компетенції справ, встановлена у ст. 20 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У ч. 2 ст. 20 ГПК України визначено категорію справ, які розглядає Вищий суд з питань інтелектуальної власності, а саме справи щодо прав інтелектуальної власності.
Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом положень ч. 2 ст. 4 ГПК України фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Винятки, коли спори, стороною у яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду господарськими судами, чітко визначені нормами ст. 20 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висловлювала правову позицію про те, що з 15 грудня 2017 року на господарські суди поширюється юрисдикція розгляду справ за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, від 05 червня 2019 року у справі № 904/1083/18, від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18).
У ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні положення містяться у ч. 4 ст. 236 ГПК України.
За змістом ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду справ у спорах, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спір між сторонами: позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ “Юнайтед Гроуверс” про стягнення заборгованості за договором оренди, виник з приводу виконання правочину при здійсненні сторонами господарської діяльності, тому позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду судом у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ “Юнайтед Гроуверс” про стягнення заборгованості за договором оренди підлягає закриттю, оскільки даний спір має вирішуватися судом господарської юрисдикції.
Посилання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шкири Ю.Г. на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15 до даних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки у цій постанові суд розглядав спір в інших правовідносинах, питання щодо визначення юрисдикції спору, у якому стороною є фізична особа, яка на день подачі позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові не вирішувалося, доводи адвоката Шкири Ю.Г. зводяться лише до його власного тлумачення зазначеної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, ст. ст. 4, 20, 45, 236 ГПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Гроуверс” про стягнення грошових коштів.
Роз'яснити позивачу, що пред'явлений позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Гроуверс” про стягнення грошових коштів підлягає розгляду судом господарської юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.