Справа №293/1091/22
Провадження №1-кп/293/231/2022
18 серпня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Черняхів кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12022060400001205 від 01.07.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Андріївка, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має вищу освіту, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно із Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Згідно ст.1 Закону України "Про оборону України" № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, в Україні діє особливий період.
Як військовозобов'язаний ОСОБА_4 (особистий номер НОМЕР_1 ) зарахований в запас Збройних Сил України як молодший лейтенант запасу та з 10.02.2014 перебуває на військовому обліку за військово-обліковою спеціальністю 0210003.
У відповідності до довідки військово-лікарської комісії № 1141 від 06.06.2022 молодший лейтенант запасу ОСОБА_4 визнаний обмежено придатним до військової служби у ВДВ.
З метою ухилення від проходження військової служби, ОСОБА_4 діючи в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу України" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, ст.1, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543- XII, та Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 65-2022 від 24.02.2022, нехтуючи конституційним обов'язком громадянина України, спрямованим на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, військовим обов'язком громадянина України проходження військової служби, в особливий період, за відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав 07.06.2022 о 18 годині 58 хвилин повістку про обов'язок з'явитися 12.06.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для мобілізації та 12.06.2022 письмово у присутності працівників вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відмовився від призову по мобілізації та ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно 12.06.2022 власноручно, усвідомлюючи наслідки своїєї протиправної поведінки написав заяву про відмову від призову та мобілізації згідно Указу Президента № 65/2022 від 24.02.2022 у зв"язку зі станом здоров"я та бажанням бути корисним у тилу. Щиро розкаявся у вчиненому та виявив позицію про те, що допомагатиме військовим у тилу.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження, судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, а саме як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого належними, допустимими та достовірними.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не убачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
ІІІ. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є нетяжким, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має постійне місце роботи, дійшов висновку, що останньому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 336 КК України.
Водночас, з урахуванням засад виваженості та справедливості, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - покарання має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) суд визнає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень (злочинів) можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових кримінальних правопорушень (злочинів) та виконає обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Суд також не убачає підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу.
V. Процесуальні витрати
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. 2,7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
1. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
2. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
3. Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
5. ОСОБА_5 початок іспитового строку відраховувати з 18.08.2022.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_6