Справа № 275/65/22
17 серпня 2022 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Данилюк О. С.,
за участю секретаря с/з Марієвської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
До Брусилівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судове засідання, призначене на 04 березня 2022 року, позивач ОСОБА_1 викликалась шляхом направлення судової повістки за вказаною у позовній заяві адресою, яка повернулась до суду неврученою через відсутність адресата за цією адресою (а.с. 15).
В судові засідання, призначені на 03 та 17 серпня 2022 року, позивач ОСОБА_1 викликалась телефоном на вказаний нею у позовній заяві номер. Втім, за даними оператора мобільного зв'язку вказаний номер на даний час не обслуговується (а.с. 24).
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Згідно частини 3 цієї статті учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в судові засідання, призначені судом у вказаній цивільній справі, позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила.
При цьому матеріали даної цивільної справи заяви позивачки про розгляд справи за її відсутності не містять.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 повторно не з'явилась в судове засідання з розгляду поданої нею позовної заяви, про зміну місця проживання та номеру телефону суд не повідомила, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надала, через що суд вважає, що остання без поважних причин не з'явилась на виклик суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, а також повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги.
Суддя Данилюк О. С.