Справа № 274/4095/22 Провадження № 1-кс/0274/985/22
іменем України
18.08.2022 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022060480000543 від 15.08.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, у якому просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на зазначене в клопотанні майно а саме: на мобільний телефон марки "Xiomi" модель "Redmi note 11", який належить ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.07.2022 близько 22 години поблизу будинку, що по АДРЕСА_1 , невстановлена особа таємно викрала у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redminote 11», внаслідок чого потерпілій завдано матеріальної шкоди.
В ході огляді місця події 15.08.2022 в якості речового доказу до вирішення питання по суті до БРВП ГУНП в Житомирській області вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi note 11».
Враховуючи, що мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redminote 11», належить ОСОБА_5 , жительці АДРЕСА_2 , тел: НОМЕР_1 є предметом злочину тому для запобігання можливості їх втрати, знищення, перетворення, передачі та відчуження та з метою їх збереження як речового доказу виникла необхідність в арешті зазначеного майна.
Постановою слідчого СВ БРВП ГУНП в Житомирській області мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redminote 11» визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження, в якості речового доказу. Речові докази поміщено до камери зберігання речових доказів БРВП ГУНП в Житомирській області.
Вказані речі мають значення у кримінальному провадженні в якості речового доказу та були вилучені з метою їх збереження, можливості уникнення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що відсутність заборони на користування та розпорядження майном на яке планується накласти арешт, не зможе забезпечити запобігання ризикам втрати речових доказів, слідчий просить задовольнити клопотання.
ІІ. Процедура та позиція учасників справи
В судове засідання учасники провадження не зв'явилися. Слідчий просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 подала до суду клопотання про проведення розгляду клопотання слідчого за її відсутності, щодо накладення арешту не заперечує.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Встановлено, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060480000546 від 15.08.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Судом досліджено матеріали, долучені до клопотання: витяг з ЄРДР сформований станом на 16.08.2022, копію рапорту від 15.08.2022,копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.07.2022, копію пояснень від 19.07.2022, копія товарного чеку від 04.07.2022, копію протоколу допиту потерпілого від 15.08.2022, копію протоколу огляду місця події від 15.08.2022, копію заяви від 15.08.2022, копії протоколів допиту свідків від 16.08.2022, копія квитанції ломбарду, копію постанови про приєднання речових доказів до кримінального провадження від 15.06.2022.
Проаналізувавши клопотання про арешт майна та додатки до нього, суд приходить до висновку, що слідчим у даній справі доведена необхідність накладення арешту у виді тимчасового позбавлення прав на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення його збереження як речових доказів у даному кримінальному провадженні, з метою запобігання їх можливої передачі, відчуження, або знищення, та потреби досудового розслідування виправдовують застосування арешту на це майно.
Вказана форма арешту майна не є надмірно обтяжливою для його власника - є розумною та співмірною обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Спосіб, у який здійснюється забезпечення кримінального провадження, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, є безпосереднім об'єктом кримінально-протиправних дій, існують достатні підстави вважати, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує потреба в забезпеченні їх збереження, тобто підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173,175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на мобільний телефон марки "Xiomi" модель "Redmi note 11", який належить ОСОБА_5 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА