Справа № 164/924/22
п/с 1-кп/164/123/2022
18 серпня 2022 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022030540000134 від 5 липня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, раніше судимого: 8 червня 2005 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; 18 грудня 2008 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК, ст. 71 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі; 23 червня 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; 4 червня 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 29 березня 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року вважати засудженим за ч. 2 ст. 186 КК, ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, покарання не відбув, запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим за вчинення умисного тяжкого злочину, відбуваючи з 16 січня 2021 року покарання у виді позбавлення волі в державній установі „Маневицька виправна колонія № 42”, що по вул. Андрія Снітка, 25 в смт. Маневичі Волинської області, на шлях виправлення та перевиховання не став, проявив себе як злісний порушник встановленого режиму відбування покарання, за що неодноразово піддавався дисциплінарним стягненням, в тому числі поміщався до дисциплінарного ізолятора установи (ДІЗО) та переводився в приміщення камерного типу (ПКТ).
На підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 15 квітня 2022 року, яка набрала законної сили, та постанови начальника державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” майора внутрішньої служби ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_4 26 квітня 2022 року був переведений до приміщення камерного типу строком на 2 місяці за систематичні порушення режиму утримання.
Після відбування призначеного стягнення у приміщенні камерного типу ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 391 КК України, продовжував грубо порушувати встановлений режим утримання.
Так, 1 липня 2022 року, біля 9 год. 55 хвилин, в службовому кабінеті відділення СПС № 3 державної установи „Маневицька виправна колонія № 42”, що по вул. Андрія Снітка, 25 в смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, обвинуваченому ОСОБА_4 начальником оперативного відділу ОСОБА_7 , який у відповідності до наказу „Про функціонування в 2022 році в державній установі „Маневицька виправна колонія № 42” дисциплінарної комісії та поновлення її складу” № 21/ОД-22 від 4 січня 2022 року входить до складу дисциплінарної комісії установи та є представником адміністрації установи виконання покарань, було доведено, що згідно затвердженого графіка двогодинного відпрацювання на благоустрій відділення СПС № 3, з яким ОСОБА_4 був ознайомлений, відповідно до вимог ч. 5 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України в порядку черговості він повинен приступити до прибирання коридору другого поверху відділення СПС № 3 та поставлено законну вимогу здійснити вказане прибирання, для чого ОСОБА_4 було забезпечено господарським інвентарем, зокрема віником та совком.
Однак, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи забезпеченим у повному обсязі інвентарем, за станом здоров?я маючи можливість виконати доручену роботу, умисно, протиправно, без поважних на те причин, не маючи перешкод виконати законну вимогу представника адміністрації установи, у відкритій, демонстративній та зухвалій формі категорично відмовився виконувати прибирання коридору другого поверху відділення СПС № 3. Будь-яких поважних причин для відмови від виконання вказаної роботи обвинувачений ОСОБА_4 не мав та не висловлював.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 391 КК України, оскільки він, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, будучи засудженим за умисний тяжкий злочин, порушував вимоги режиму відбування покарання, за що протягом року піддавався стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу і продовжував вчиняти злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Під час досудового розслідування 29 липня 2022 року між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , яка на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022030540000134, та обвинуваченим ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 391 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , у виді 1 (одного) року позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ст. 391 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншоїі призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази: DVD-R диск із відеозаписами слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 липня 2022 року, укладену між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншоїв кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022030540000134 від 5 липня 2022 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2021 року- 1 (один) місяць позбавлення волі і остаточно визначити до відбування 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_4 обрати у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 16 жовтня 2022 року включно, взявши його під варту в залі судового засідання.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 18 серпня 2022 року.
Речові докази: DVD-R диск із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1