Рішення від 15.08.2022 по справі 161/6014/22

Справа № 161/6014/22

Провадження № 2-а/161/176/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Київської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Київської митниці від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні митних правил, передбаченого ч.4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Посилаючись на неправомірність винесеної постанови та заявляючи вимоги про її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил, позивач посилався на те, що перетнувши митний кордон, та в'їхавши на митний пост «Устилуг» 02.06.2017 року, ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб -автомобіль «Volkswagen Passat» VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 . В подальшому 06.06.2017 року через пункт пропуску «Доманове - Мокрани» Волинської Митниці ОСОБА_1 здійснив вивіз вищевказаного транспортного засобу. Вказує, що жодного відношення до автомобіля після його вивозу 06.06.2017 року не має, передачу даного транспортного засобу 06.06.2017 року, як вказано у оскаржуваній постанові не здійснював. Також, вказує на ту обставину, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 469 МК України за ввезення та вивезення автомобіля 06 червня 2017 року за Законом № 2612-VIII, яким передбачено зміни до МК України щодо доповнення ч.4 ст. 469 МК України. Крім того, вказує, що оскаржувану постанову отримав 09.05.2022 року через представника в органах ДВС.

З урахування вищенаведеного просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року.

Ухвалою судді від 20 травня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Ухвалою від 30 червня 2022 року задоволено заяву представника позивача про витребування доказів.

10 червня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Київської митниці просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова Київської митниці від 16.09.2021 року в справі про порушення митних правил № 1858/10000/21 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, а підстави для скасування постанови митниці відсутні.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черніки П.М.надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 статті 469 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн (а.с.7,8 ).

Зі змісту постанови слідує, що 25.06.2021 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Південний» Київської митниці громадянином України ОСОБА_2 подано митну декларацію типу ІМ 40 АА №UA 100480/2021/318048, з метою митного оформлення транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» VIN № НОМЕР_1 на підставі Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15 квітня 2021 року №1403-ІХ. Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки Volkswagen Passat» VIN № НОМЕР_1 реєстраційний номер - НОМЕР_2 був ввезений на митну територію України 06.06.2017 року громадянином України ОСОБА_1 в режимі «транзит» через пункт пропуску «Доманове-Мокрани» Волинської митниці, терміном до 10 діб та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України. Громадянин ОСОБА_1 передав вищезазначений транспортний засіб на території України іншій особі, чим порушив вимоги 380 МК України.Таким чином, у діях громадянина України ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту», а саме, передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.

Зазначену постанову ОСОБА_1 отримав 09 травня 2022 року в ході звернення із заявою його представником Чернікою П.М. до першого відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУЮ (м. Львів) для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за постановою Київської митниці у справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року (а.с.15).

Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, чинне процесуальне законодавство пов'язує початок відліку строку на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (окрім справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) не з моменту вручення його позивачу, а з моменту винесення такого рішення.

Тобто позивачем у даному випадку пропущений строк звернення до суду, який передбачений ч.2 ст.286 КАС України, оскільки спірне рішення винесено 16 вересня 2021 року, а оскаржено ним лише 17 травня 2022 року.

Проте, ч.1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В розглядуваному випадку, як слідує з матеріалів справи, позивач просить поновити процесуальний строк звернення до суду, мотивує тим, що оскаржив спірне рішення до суду в межах десятиденного строку з дня його фактичного отримання поштою.

На переконання суду, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких доказів вручення позивачу спірного рішення, строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин, а тому його слід поновити.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по суті, суд зазначає наступне.

Частина 4 ст. 469 МК України передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.

Санкція вказаної норми передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством забороняється здійснення передачі імпортованого транспортного засобу, який не пройшов митне оформлення, іншій особі і саме за порушення такого нормативного правила законодавець передбачає відповідальність. При цьому, умовою, за якої не настає відповідальність за вказане порушення, є перебування у транспортному засобі особи, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.

Як вже було зазначено вище, зміст виявленого митним органом порушення полягає в тому, що позивач передав транспортний засіб марки Volkswagen Passat» VIN № НОМЕР_1 іншій особі, чим порушив вимоги 380 МК України та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.469 МК України.

Стаття 380 МК України, про порушення вимог якої зазначено в постанові про порушення митних правил, що стало підставою для притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України, встановлює особливості саме тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.

Проте, стаття 469 МК України була доповнена частиною 4 згідно з пунктом 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» №2612-VIII від 08 листопада 2018 року.

У пункті 1 Прикінцевих положень вказаного Закону України визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім, зокрема, пункту 7 розділу І цього Закону, який набирає чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Зазначений Закон було опубліковано 24 листопада 2018 року, тобто він набрав чинності 25 листопада 2018 року, окрім деяких його положень, зокрема, пункту 7 розділу І.

16 травня 2019 року прийнято Закон України №2725-VIII, яким внесені зміни до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» №2612-VIII від 08 листопада 2018 року, зокрема, до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону та визначено, що, серед іншого, пункт 7 розділу І вказаного Закону набирає чинності через 270 днів з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 24 серпня 2019 року.

Таким чином, положення ч. 4 ст. 469 МК України почали діяти з 24 серпня 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на момент їх вчинення не становили складу правопорушення, внаслідок відсутності норми права, яка встановлювала б міру відповідальності за вчинення відповідних дій.

У той же час особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності відповідної норми права.

Як вбачається з інформації, наданої Волинською митницею на виконання ухвали суду від 30 червня 2022 року, ОСОБА_1 06.06.2017 21:49:51 год через пункт пропуску «Доманове» було вивезено за межі митної території України транспортний засіб Volkswagen Passat VIN код № НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_3 . Згідно бази даних, громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_3 , 06.06.2017 23:19:50 через пункт пропуску «Доманове» ввезла на митну територію України транспортний засіб Volkswagen Passat VIN код № НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_3 . ОСОБА_1 переміщувався в даному транспортному засобі в якості пасажира.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.469 МК України.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем передавався транспортний засіб Volkswagen Passat VIN код № НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_3 у володіння, користування чи розпорядження іншій особі до настання моменту завершення митного оформлення МД та отримання ним оригіналу посвідчення митниці про реєстрацію ТЗ, що свідчило про настання юридичного факту зміни митного режиму «транзит» на митний режим «імпорт» та відповідно про завершення всіх заборон, обмежень та зобов'язань, пов'язаних з митним режимом «транзит».

Частиною 3 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, - також посадовими особами іншого митного органу (ч. 1 ст. 493 МК України).

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право, серед іншого, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення.

Частинами 1, 4 ст. 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Статтею 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Як зазначив у позові позивач, про розгляд справи про порушення митних правил його належним чином повідомлено не було, у зв'язку з чим було порушено його право на участь у розгляді справи відносно нього та право на захист від обвинувачення.

Вказані доводи позивача відповідачем спростовані не були.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, у тому числі наявності в його діях порушення ст. ст. 380, 469 МК України, належного забезпечення права ОСОБА_1 на участь у розгляді його справи.

Всупереч вказаним вимогам, відповідач вказаного обов'язку не виконав.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вказаних обставин, суд вважає, що в діях позивача був відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України.

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За вказаних вище обставин та наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача, скасувавши постанову від 16 вересня 2021 року, з одночасним закриттям провадження по справі, як це передбачено п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв'язку із задоволенням позову, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,139,241-248,250,268,286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України, та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн.

Провадження в справі про порушення митних правил №1858/10000/21 від 16 вересня 2021 року закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: Київська митниця (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Влацлава, будинок 8-А; Код ЄДРПОУ 43997555 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк

Попередній документ
105790862
Наступний документ
105790864
Інформація про рішення:
№ рішення: 105790863
№ справи: 161/6014/22
Дата рішення: 15.08.2022
Дата публікації: 22.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.08.2022)
Дата надходження: 17.05.2022
Предмет позову: скасування постанови про порушення митних правил
Розклад засідань:
15.08.2022 10:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області