154/2455/22
1-кс/154/647/22
18 серпня 2022 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022030510000479 від 14.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
16 серпня 2022 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшло вищезазначене клопотання слідчого СВ Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, яке він обґрунтовує тим, що 13.08.2022, близько 13 год.40 хв. невстановлена на даний час особа шляхом відкриття вхідних дверей у помешкання, таємно, у період воєнного стану, проникла до помешкання за адресою АДРЕСА_1 звідки викрала грошові кошти у сумі 22 000 гривень, чим заподіяла матеріальну шкоду ОСОБА_4 на вказану суму
14.08.2022, СВ Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області відомості по даному факту внесено до ЄРДР за №12022030510000458 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
14.08.2022 року під час огляду місця події котрий було проведено у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено кофту сірого кольору марки «PUMA», спортивні штани синього кольору «AOLONG.COM», кросівки чорного кольору з червоною підошвою без будь - яких знаків ідентифікації та сумку коричневого кольору з емблемою « ОСОБА_5 ».
Вказані речі було поміщено до картонної коробки котрі опечатані биркою «Для довідок» з підписами слідчого та понятих та визнанні речовими доказами.
Вищевказані речі було вилучено та поміщено до КЗРД Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області, та визнано речовим доказом.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені вищезгадані речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчий вважає, що вилучені речі мають значення речових доказів, і тому самі по собі та в сукупності з іншими доказами можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України і підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Слідчий у судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши долучені до клопотання документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема : правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні дізнавача, який звернувся з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки слідчий у клопотанні взагалі не обґрунтував та, у судовому засіданні не довів, необхідність такого арешту, наявність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Крім того, слідчим не доведені ризики передбачені абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч.3 ст.173 КПК України).
Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити слідчому СВ Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022030510000479 від 14.08.2022 року, про арешт майна, вилученого 14 серпня 2022 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: кофти сірого кольору марки «PUMA», спортивних штанів синього кольору «AOLONG.COM», кросівок чорного кольору з червоною підошвою без будь - яких знаків ідентифікації та сумки коричневого кольору з емблемою «Ф.К. Барселона».
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня надіслати слідчому для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1