ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
28 квітня 2022 року м. Київ№ 640/7696/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
24 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. про:
- визнання бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової JI.Л з розгляду електронного звернення ОСОБА_1 - Заяви №4 від 20 лютого 2019 року повідомлення щодо порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" посадовими особами Головного управління статистики у Кіровоградській області та про недоліки в їх діяльності, - протиправною;
- зобов'язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісову JI.J1. провести належний розгляд електронного звернення ОСОБА_1 - Заяви №4 від 20 лютого 2019 року повідомлення щодо порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" посадовими особами Головного Управління статистики у Кіровоградській області та про недоліки в їх діяльності з забезпеченням дотримання прав заявника, передбачених Законом України "Про звернення громадян" та конкретно визначених у Заяві №4 від 20 лютого 2019 року;
- стягнення з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. на користь ОСОБА_1 судових витрат у сумі 5849,90 грн, з яких 768,40 грн фактично сплаченого судового збору та 5081,50 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 січня 2022 року представником відповідача подано заяву про закриття провадження у справі, на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, оскільки наразі заява позивача розглянута згідно вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2022 року запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо поданої представником відповідача заяви про закриття провадження в адміністративній справі 640/7696/19 протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали з додатками.
Належним чином засвідчена копія ухвали направлена позивачу рекомендованим повідомленням, відправлення вручено позивачу особисто 04 лютого 2022 року, однак у встановлений у ній строк позивачем пояснення не надано, причини ненадання не повідомлено.
При цьому суд враховує, що власне самим позивачем 14 грудня 2020 року до суду подавалася заява про залишення його позову без розгляду. Однак, у зв'язку із початком розгляду справи по суті, судом на підставі частини другої статті 240 КАС України в її прийнятті відмовлено.
Отже, вирішуючи заяву відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд зазначає, що станом на час подання заяви, відповідачем розглянуто заяву позивача №4 від 20 лютого 2019 року. Відповідно, вимоги позивача виконані, а отже дії відповідача не можуть порушувати права позивача, що вже на даний момент унеможливлює захист таких прав у судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 768,40 грн згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Пунктом п'ятим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 768,40 грн з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 238, 239, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву відповідача прийняти.
Провадження у справі №640/7696/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Чудак