ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2022 року м. Київ № 640/6517/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України, у якій просить:
- звільнити від сплати судового збору;
- скасувати рішення про результати розгляду скарги №1188/6/99-00-06-03-01-06 від 21.01.2022;
- прийняти нове рішення, враховуючи ті обставини, що зазначені позивачем, як підстави для зменшення розміру пені і не були враховані відповідачем.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн.
Тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 2481,00 грн, однак позивачем до позовної заяви не долучено документа, про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати з огляду на скрутне фінансове становище.
Розглянувши заявлене клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Так, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. В свою чергу, наведені позивачем у позовній заяві обставини беззаперечно не свідчать про наявність підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Суд зазначає, що надана позивачем постанова про арешт банківських коштів боржника від 15.02.2021 ЗВП №56067736 не є достатньою для задоволення поданого клопотання.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №520/7216/17, від 19.09.2018 у справі №461/8440/17, від 18.09.2018 у справі №466/9318/17 та інших судових рішеннях.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, сплата судового збору є обов'язком заявника, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.
При цьому слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; пункт 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
До заявленого позивачем клопотання не додано доказів щодо його скрутного майнового стану, тобто не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.
Окрім того, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідачем у справі зазначено Державну податкову службу України, однак, позивачем всупереч вимогам встановленим чинним законодавством у позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також, згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, проте, позивачем таке підтвердження не надано.
Окрім того, згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Однак, викладений позивачем пункт 3 прохальної частини позову: прийняти нове рішення, враховуючи ті обставини, що зазначені позивачем, як підстави для зменшення розміру пені і не були враховані відповідачем - не відповідає наведеним вище вимогам законодавств, оскільки не конкретизує суб'єкта владних повноважень, до якого вони звернуті, які саме обставини необхідно врахувати та яке саме рішення прийняти, на захист прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору Комунальному підприємству «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, - відмовити.
Позовну заяву Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у сумі 2481,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;_______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва";
- позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) із зазначенням у ній ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; конкретизації позовної вимоги (пункт 3) у відповідності до частини першої статті 5 КАС України;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак