ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 квітня 2022 року м. Київ № 640/6766/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві, в якому просить суд :
- визнати бездіяльність МВС України протиправною шодо не зарахування до вислуги років в органах внутрішніх справ вимушеного прогулу за період з 31.01.2015 року до 10,11,2021 року та зобов'язати зарахувати вислугу років в органах внутрішніх справ з урахуванням вимушеного прогулу у період з 31.01.2015 року до 10,11.2021 року, шо станом на 10,11.2021 року становить у календарному обчисленні та пільговому обчисленні 31 рік 01 місяць 25 днів для призначення пенсії та надання посвідчення "Ветерана органів внутрішніх справ»;
- зобов'язати відповідачів направити заяву про призначення пенсії та всі необхідні документи, затверджені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві;
- стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві грошову компенсацію за 298 календарних діб невикористаної чергової відпустки (за період з 31.01.2015р. по 10.11.2021р.) у розмірі 63 515 грн.72 коп.;
- стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 99 110 грн. 10 коп.;
- стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві суму середнього заробітку (грошового забезпечення) у сумі 40 709 грн. 74 коп. за період часу з 05.02.2021р. по 10.11.2021р.;
- стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві середнє грошове забезпечення за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон N 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону N 3674-VI.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону N 3674-VI).
Із змісту позовної заяви випливає, що позовна заява має одночасно майновий та немайновий характер.
Отже позивач мав сплатити 2 033,36 грн. за вимоги майнового характеру (203 335,56 грн. х 1 відсоток) та за дві вимоги немайнового характеру 1 984,80 грн. (992,40 грн.х2).
Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору. Разом з цим, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Наведене клопотання позивач обґрунтовує тим, що предметом позову є захист позивачем свого права на отримання пенсії, тобто захист своїх соціальних прав, а тому просить відстрочити сплату судового збору.
Зазначає, що позивачеві припинено виплату пенсії за вислугу років після поновлення на посаді, відсутня заробітня плата, позивач має складний майновий стан. Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.10.2021 позивача повідомлено, що на данний час Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснюються заходи щодо повернення надміру виплачених коштів.
Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору встановлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 N 3674-VI.
Згідно положень пункту 3 частин першої - другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення вказаних статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 N 2 зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява N 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).
Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі N 340/741/20.
Разом з тим, позивачем до клопотання не надано жодних доказів про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору. З аналізу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір" підставою для їх застосування можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об'єктивно підтверджується майновий стан позивача.
Також, доказами, якими підтверджується скрутний майновий стан є, зокрема: довідка про доходи, довідки про наявність (відсутність) нерухомого та рухомого майна, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення в даному питанні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених в клопотанні.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 4 018,16 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва".
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом 15 днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Аблов