ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 квітня 2022 року м. Київ № 739/48/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Адміністрації Міністерства оборони України, Головного управління Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Адміністрації Міністерства оборони України, Головного управління Державної казначейської служби України про:
- зобов'язання український уряд ухвалити нормативно-правовий акт, яким би забезпечувалась реалізація права та законного інтересу позивача з огляду на відповідний предмет розпорядження Ради Міністрів СРСР №№964-р, 1031-р від 17 та 23.05.1986;
- визначення та стягнення належної суми одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення, виходячи з п'ятикратного розміру середньої заробітної плати, який (розмір) буде встановлено відповідним нормативно-правовим актом українського уряду на час ухвалення судового рішення у його справі.
Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області адміністративну справу №739/48/22 за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Визначаючись щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд керується приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якими передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідачами у справі визначено, зокрема, Міністерство соціальної політики України, Адміністрацію Міністерства оборони України, Головне управління Державної казначейської служби України, проте ідентифікаційні коди юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) не вказано.
Не зазначено вірного найменування відповідача (Головне управління Державної казначейської служби України), що за відсутності ідентифікаційного коду також позбавляє можливості встановити вірну особу.
Окрім того, в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України ОСОБА_1 , його номери засобів зв'язку або адресу електронної пошти.
При цьому, суд звертає увагу, що передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України вимоги стосуються всіх учасників справи.
Наступне, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимогами частин першої, другої статті 94 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Водночас, документи долучені до позову ОСОБА_1 взагалі не засвідчені.
Також згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог та складу відповідачів, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є ініціатор судового процесу.
ри цьому обовязковоП При цьому, в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог має бути викладений щодо кожного з відповідачів або залишено їх склад згідно сформованих вимог.
В той же час, позивач в прохальній частині позову, у пункті 4 просить визначити та стягнути з відповідача належну суму одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення, виходячи з п'ятикратного розміру середньої заробітної плати, який (розмір) буде встановлено відповідним нормативно-правовим актом українського уряду на час ухвалення судового рішення у справі позивача.
Тобто, ОСОБА_1 у пункті 4 прохальної частини позову не конкретизує до якого саме відповідача заявлено вказану вимогу, як не визначає і вимог до Міністерства соціальної політики України, Адміністрації Міністерства оборони України, Головного управління Державної казначейської служби України.
Також відповідно до пунктів 6, 7 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
У позовній заяві та доданих до неї документах позивачем не зазначено відомостей чи вживалися заходи досудового врегулювання спору.
Згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак позивачем таке підтвердження не надано.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Координаційний центр з надання правової допомоги вирішити в межах конкретного строку організаційне питання щодо надання такої допомоги позивачу в обсязі, необхідному для кваліфікованого представництва його позовного інтересу, про що повідомити суд та призупинити провадження справи на час вирішення обумовленого питання, суд виходить з наступного.
Статтею 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини п'ятої статті 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що позивач звертався за наданням безоплатної правничої допомоги у даній справі та відповідний орган відмовив у її наданні.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Адміністрації Міністерства оборони України, Головного управління Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
1) позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) із зазначенням у ній:
- найменування відповідачів, їх місцезнаходження, ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси;
- реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача;
- конкретизації в прохальній частині позову до якого саме відповідача заявлені вимоги в пункті 4 прохальної частини позову;
- визначення складу відповідачів чи формулювання вимог до кожного з них;
2) відомостей про можливе вжиття заходів досудового врегулювання спору;
3) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
4) засвідчених копій документів, долучених до позовної заяви.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак