ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 квітня 2022 року м. Київ № 640/30066/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач 1), ОСОБА_2 (далі також - позивач 2, разом позивач 1 та позивач 2 надалі іменуються - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просили:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання щодо повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 16 620,00 грн.;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 16 620,00 грн. відповідно до квитанції №0.0.2047863711.1 від 12.03.2021;
3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання щодо повернення помилково сплаченого ОСОБА_2 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 16 620,00 грн.;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 16 620,00 грн. відповідно до квитанції № 0.2047860703.1 від 12.03.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2021 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачам в поверненні помилково сплаченого пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки позивачі звільнені від сплати збору, як особи, що придбали житло вперше.
Відповідач проти позову заперечує, про що надав до матеріалів справи письмовий відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.03.2021 позивачі придбали квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору купівлі-продажу №277 Позивачем-1 було сплачено до бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири в сумі 16 620,00 грн, що підтверджується копією квитанції № 0.0.2047663711.1 від 12.03.2021; Позивачем-2 було сплачено до бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири в сумі 16 620,00 грн, що підтверджується копією квитанції № 0.0.2047860703.1 від 12.03.2021.
30.09.2021 позивачами до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було надіслано заяви про повернення 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договору купівлі-продажу квартири в розмірі 16 620,00 грн кожному окремо.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листами від 05.10.2021 №2600-0603-8/158630 та №2600-0603-8/158632 відмовлено позивачам у вчиненні дій, необхідних для повернення помилково зарахованого до державного бюджету збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна.
За таких обставин позивачі звернувся до суду з даним позовом та просять його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивачі вважають, що 12.03.2021 безпідставно сплатили збір у розмірі 16 620,00 грн кожен окремо, адже на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вони не повинні були сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки вперше придбавали житло.
При цьому, суд під час розгляду справи встановив, що на момент посвідчення Договору від 12.03.2021 вже діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»; відповідно до цих змін, що набрали чинності 26.09.2020, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було відмовлено у поверненні сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомості (квартири) у розмірі - 16 620,00 грн кожному окремо, з таких причин:
з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Зокрема, з 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Відповідно до пункту 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця.
Так, у зв'язку з прийняттям Постанови КМУ від 23.09.2020 № 866, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбання його вперше (чи не вперше) на підставі заяви фізичної особи, що складається на ім'я нотаріуса в довільній формі і яка повинна містити підтвердження особи, що вона не набувала права власності на житло.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: « 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше».
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі Порядок №1740).
Згідно з пунктом 153 Порядку № 1740 (в редакції, що діяла до 26.09.2020) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка цього збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 26.09.2020 механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
Суд, досліджуючи проблему практичної реалізації пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 громадянами, що вперше придбавають житло, за період до вересня 2020 року включно відзначає наступне.
З 1999 до 26.09.2020 в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження факту придбання житла вперше. Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, спочатку сплачували збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії), а після нотаріального посвідчення договору зверталися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно.
Суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов'язували органи ПФУ сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання до територіальних органів Державної казначейської служби України для повернення громадянину коштів.
Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 по справі №819/1498/17, постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17).
Ситуація докорінно змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
1. Пункт 15-2 доповнити підпунктами в і г такого змісту:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
2. Пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали вимоги підпункту "в" і «г» пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявникам у формуванні подання про повернення коштів з бюджету.
Оцінюючи посилання позивачів на практику касаційного суду у цій категорії спорів суд керується частиною п'ятою статті 242 КАС України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому суд враховує, що посилання позивача, як і наведені вище у цьому рішенні суду усталені підходи касаційного суду, стосувалися вирішення спорів за суттєво відмінних фактичних обставин та за іншого правового регулювання спірних правовідносин. У всіх цих справах суди, формулюючи це в різний спосіб, застосовували по суті один підхід: якщо держава не спромоглася створити механізму, за допомогою якого фізична особа може отримати належну їй пільгу по сплаті загальнообов'язкового збору, то негативні наслідки такої бездіяльності повинні покладатися на державу, а не на цю фізичну особу.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає безпідставними позовні вимоги позивачів.
Судові витрати розподілу не підлягають у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович